У кін. 1880-х – на поч. 1890-х рр. у будинку проживав Косач Михайло Петрович (1869–1903) – математик, письменник, перекладач. Брат Лесі Українки. Чоловік письменниці О. Судовщикової (літ. псевд. – Грицько Григоренко). У цей час навчався у Київському університеті. Друкувався у львівській газеті «Зоря», зокрема, як автор оповідань. Підписувався псевдонімами Мих. Козак, Микось Колодяжинський, Михайло Обачний.

У березні–квітні 1889 і лютому–березні 1890 у свого брата бувала Леся Українка (справж. – Косач-Квітка Лариса Петрівна; 1871–1913) – поетеса, громадська діячка. Активно включилася в роботу літературного об'єднання «Плеяда», який ще називали «Плеяда молодих письменників», «Література», «Літературна громадка» (гурток плідно працював 1888–93). До нього входили її брат М. Косач, М. Кононенко, Н. Романова, В. Самійленко, М. Славинський, Л. Старицька, О. Старицька, І. Стешенко, О. Судовщикова, Є. Тимченко, О. Черняхівський та ін. Гурток започатковано у квартирі М. Лисенка на вул. Рейтарській, 19-б. Тут щосуботи збиралися письменники і молодь, яка починала літературну працю. Одним із завдань ставилося збагачення української літератури перекладами зі світової літератури. На його засіданнях читали власні твори, переклади, відбувалися літературні конкурси, розроблялися видавничі плани. Гуртківці, їхні однодумці, київські студенти, що переважно селилися поблизу університету, часто збиралися в будинках, де мешкали М. Косач і Леся Українка. Місяць перебування в Києві 1890 був дуже плідним для поетеси. Здійснюючи складений нею масштабний план перекладів світової художньої літератури, Леся Українка разом з товаришем брата М. Славинським працювала над перекладом поезій Г. Гейне, які мали великий вплив на її наступну творчість, відвідувала театральні вистави і концерти.

Леся Українка мешкала на цій же вулиці: приблизно з 15 березня до кінця квітня 1889 – у будинку № 7 у знайомих Косачів – Рашевських; з 2 лютого приблизно до 15 березня 1890 – у будинку № 18 у Н. Вишинської (обидва не збереглися). В останньому пізніше жив і М. Косач.

1955 на фасаді будинку встановлено мармурову меморіальну дошку Лесі Українці, 1971 замінено на нову з чорного граніту з викарбуваним зображенням смолоскипа й анотаційним написом, в якому помилково зазначено, що поетеса проживала за цією адресою (арх.В. Шевченко) [1710].