Автор проекту, ймовірно, інж. І. Мацнєв, який працював у Службі рухомого складу тяги та майстерень Управління Південно-Західної залізниці. На першому поверсі будинку було шість кімнат і дві кухні, на другому — вісім кімнат і дві кухні, загалом — чотири квартири, одну з яких займав власник. У сад за будинком виходила відкрита дерев'яна веранда. Після смерті власника у 1913 особняк належав його родині, яка мешкала на першому поверсі до 1920-х рр. Двоповерховий, цегляний,у плані прямокутний з ризалітом з боку подвір'я. На кожному поверсі міститься по дві квартири з парадним входом з боку вулиці та чорним — з подвір'я. При необхідності квартири на поверсі могли об'єднуватися в одну з блоком приміщень для прислуги.
Оформлений у стилі модерн. Головний фасад асиметричний, парадний вхід виділено ризалітом, підкресленим лопатками з геометричним орнаментом і завершеним аттиком з датою спорудження (1911). Ліворуч від входу влаштовано в'їзд на подвір'я, праворуч на другому поверсі — балкон. Вирішений у цеглі фасад має вставки з майолікових кахлів, гранітне облицювання цоколю, металеві ґратчасті браму й огородження балкона. Парапет з модерністичним візерунком не зберігся. Залишилося столярне заповнення вхідних дверей та вікон.
Пам'ятка являє інтерес як зразок споруди для власника із середньоза- безпечених верств населення.