Пам'ятник закуплено заводом порційних автоматів на Республіканській виставці.

Фелікс Едмундович Дзержинський - народився 30 серпня (11 вересня) 1877, маєток Дзержиново, Ошмянський повіт, Віленська губернія, Російська імперія — помер 20 липня 1926, Москва, СРСР)

Політичний діяч Російської імперії, Радянської Росії та СРСР, державний діяч Радянської Росії та СРСР, професійний революціонер. Один із засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» в Радянській Росії та в захоплених Червоною армією країнах.

Син дрібнопомісного дворянина. Навчався у Віленській гімназії. У 1894 р., будучи гімназистом 7-го класу, вступив в соціал-демократичний гурток. У 1895 р. вступив до "Литовську соціал-демократію", вів гуртки серед робітників. Вивчав в той же час марксизм. Вийшов добровільно 8-го класу гімназії в 1896 р. з тим, щоб бути ближче до робітників. На початку 1897 р. соціал-демократичні організації направили Дзержинського в Ковно для налагодження революційної роботи серед промислових робітників. Тут Дзержинський був заарештований і засланий на три роки в Вятську губернію. У серпні 1899 р. втік із заслання і повернувся у Вільно, де різко виступав проти націоналізму литовської соціал-демократії. В цей же час підпільно працює у Варшаві під псевдонімами "Астроном" і "Франек". У лютому 1900 р. знову був заарештований, сидів у в'язниці і в 1902 р. висланий на п'ять років у Східну Сибір. Але за дорозі в Вітебськ втік і емігрував за кордон. Тут він бере участь у роботі партійної конференції соціал-демократії Польщі і Литви. До січня 1905 р. наїжджав у Польщу для підпільної роботи, а потім остаточно переїхав в якості члена Головного Управління соціал-демократії Польщі і Литви. У 1906 р. був делегований на Стокгольмський з'їзд РСДРП в ЦК партії як представник соціал-демократії Польщі і Литви. Протягом 1907-1914 рр. неодноразово заарештовувався і втік з місць ув'язнення. З 1914 р. - на каторзі. Після перемоги лютневої (1917 р.) революції був звільнений, обраний членом Московського Комітету РСДРП(б), Виконавчого Комітету Московської Ради. В період підготовки і проведення Жовтневої (1917р.) революції був членом Військово-революційного партійного центру і Петроградського Військово-Революційного Комітету. У грудні 1917 р. за пропозицією В.І. Леніна призначається головою Всеросійської Надзвичайної Комісії по боротьбі з контрреволюцією і саботажем (ВЧК), з березня 1919 р. - народний комісар внутрішніх справ (НКВС) і одночасно голова ВЧК. Провів величезну роботу з викриття і розгрому антирадянських змов і заколотів. У роки громадянської війни виконував відповідальні завдання ЦК партії більшовиків. У 1921 р. призначений народним комісаром шляхів сполучення із залишенням на колишніх посадах (ВЧК і НКВС). В 1922-1926 рр. - голова Державного Політичного Управління (ГПУ), Об'єднаного Головного Політичного Управління (ОДПУ), з одночасним перебуванням на посаді голови Вищої Ради народного господарства (ВРНГ) СРСР. Поряд з державною діяльністю керував боротьбою з бандитизмом на Україні, очолював боротьбу з дитячою безпритульністю, організував розробку конкретних заходів щодо посилення охорони державного кордону країни. Член ЦК, член Організаційного бюро ЦК, кандидат у члени Політичного бюро ЦК більшовицької партії. Делегат I-III Комуністичного конгресів Інтернаціоналу. Член Центрального Виконавчого Комітету (ЦВК) СРСР.

20 липня 1926 р. на пленумі ЦК, присвяченому стану економіки, Дзержинським була проведена дуже емоціна двочасова доповідь. У ній він дуже різко критикував Г.Л.Пятакова та Л.Каменева. Через нервовий зрив йму стало зле. У той же день ввечері він помер від серцевого нападу.

Похований у Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

інформацію взято з інтернет сторінок:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Дзержинський_Фелікс_Едмундович 

http://www.hrono.ru/biograf/bio_d/dzerzhin_fe.php

http://bibliograph.com.ua/istoriya-rossii/45.htm

https://ru.wikipedia.org/wiki/Дзержинский,_Феликс_Эдмундович