Автор максимально використав вузьку ділянку — розвинув углиб подвір'я симетрично вирішений об'єм будинку у вигляді курдонера, розкритого в бік вулиці. По краях будинку влаштовано проїзди на подвір'я.
П'ятиповерховий (центральна частина шестиповерхова), цегляний, тинькований, складається з чотирьох секцій двох типів. Входи до секцій передбачено тільки з вулиці. Запроектовані одно-, дво- та трикімнатні квартири. Композиція чолового фасаду ритмічна, триярусна. Стіни першого ярусу оброблено пласким неглибоким рустом, два яруси (другий і третій поверхи) розкріповано лопатками, центральну, найбільш віддалену від вулиці площину пілястрами. Третій ярус трактується як аттиковий, в центральній частині його стіна підвищена, прикрашена декоративною аркадою, ритм якої узгоджується з ритмом пілястр другого ярусу. Виразності архітектурного образу сприяють добре прорисовані портали входів, огорожі балконів, профілі гуртів і карнизів, а також нюансне поєднання двох тонів (теплий і холодний) сірого тиньку.
Рішення дворового фасаду відображало планувальну структуру будинку: три- ярусність головного фасаду умовно позначено горизонтальними гуртами. Будівля — один із характерних для Києва зразків розробки у 1930-х рр. архітектурної теми житлового будинку. Тепер житлово-офісний будинок.