Під час проживання в цьому будинку — професор Київського художнього інституту (1953—2000, з 1992 — Академія образотворчого мистецтва і архітектури, тепер має статус Національної). Автор понад 20 наукових реконструкцій пам'яток архітектури Київської Русі, 16 книжок, монографій та альбомів, 260 статей з історії архітектури та мистецтва. У зазначені роки побачили світ книжки: «Джерела. Мистецтво Київської Русі» (1980), «Обриси древнього Києва» (1981), «Шедеври світової архітектури» та «Архітектура древнього Києва» (обидві — 1982), «Київські етюди» (1984), «Стилі в архітектурі України» та «Мистецтво Київської Русі» (обидві — 1989), «Професія — архітектор» (1991). В останні роки життя працював над дослідженням творчого доробку відомого арх. Д. Дьяченка, який доводився йому дядьком.
У цій квартирі бували відомі археологи, архітектори, мистецтвознавці, зокрема С. Висоцький, Г. Логвин, В. Харламов, В. Чепелик та багато інших. 1917—46 проживав з родиною на вул. Воровського, 7; 1946—78 — на вул. Б. Хмельницького, 43 (обидва будинки не збереглися).
Похований на Байковому цвинтарі.