Чотириповерховий з підвалом, цегля­ний, тинькований, у плані прямокут­ний, чотирисекційний. Парадні та чор­ні сходи кожної секції розташовано на одній поперечній осі. Запроектовано комфортабельні дво-, три- та чотирикімнатні квартири. Усі санвузли ма­ють денне освітлення. Симетричне об'ємно-просторове рішення відобра­жає планувальну структуру будинку. Основними елементами, що формують чоловий фасад, є вікна, згруповані по вертикалі в одну композицію. Між вікнами вміщено декоративні вставки рослинного орнаменту, виконані у ви­сокому рельєфі. Під вікнами другого поверху — вставки, які імітують балюс­тради. Центральну частину фасаду фланкують ризаліти сходових кліток, вирішені більш монументально, ніж біч­ні. На центральній осі розташовано плав­но винесений за основну площину сті­ни циліндричний еркер у три поверхи заввишки, форму якого повторює по­дібний у плані балкон другого поверху. Пластика дворового фасаду побудована

571.6. Вул. Шовковична, 10.

на ритмі лопаток, між якими вміщено вузькі та широкі вікна. Будинок — яскравий зразок архітекту­ри 1930-х рр. У будинку проживали відомі діячі культури.

1957— 1964 у п'ятикімнатній квартирі № 28 на другому поверсі в лівому крилі будинку (вікнами на вулицю і на подвір'я) — Василевська Ванда Львівна (1905—64) — письменниця, громадсь­кий діяч, лауреат Державної премії СРСР (1943, 1946, 1952).         Дружина О.Корнійчука.

У цей період — член Всесвітньої Ради миру та Радянського комітету захисту миру. Разом з О. Корнійчуком написа­ла лібрето опери «Богдан Хмельниць­кий», 1958 — повість «У тяжкій бороть­бі». Активно займалася журналістсь­кою діяльністю.

1941 у квартирі № 27 на другому поверсі у лівому крилі будинку (вікна­ми на вулицю і на подвір'я) — Довжен­ко Олександр Петрович (1894—1956) — кінорежисер, письменник, художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (народний артист РРФСР (з 1950), кінорежисер «Мосфільму» (з 1946), ла­уреат Державної премії СРСР (1949) та Ленінської премії (1959).

У цей період (з 1929) працював на Київській кіностудії художніх фільмів (з 1957 — ім. О. Довженка), її художній керівник (1940—41). У 1939 зняв фільм «Щорс» (Державна премія СРСР, 1941), разом з дружиною Ю. Солнцевою документально-публіцистичні філь­ми «Визволення», присвячений вход­женню Західної України до складу УРСР, і «Буковина — земля радянсь­ка». Написав сценарій фільму «Тарас Бульба» (1940).

1957—72 у квартирі № 28 — Корнійчук Олександр Євдокимович (1905—72) — драматург, державний і громадський діяч, акад. АН УРСР (з 1939) і АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці, голова правління Спілки пись­менників України (1938—41, 1946—53), лауреат Державної премії СРСР (1941, 1943, 1951), член Всесвітньої Ради Миру та її Бюро (з 1950).

У роки проживання в цьому будинку відзначений Міжнародною Ленінською премією «За зміцнення миру між на­родами» (1960), Державною премією УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

У цей час ним були написані п'єси і кіносценарії: «Чому посміхалися зорі», «Над Дніпром» (1960), «Сторінка щоденника» (1965), «Розплата» (1967), «Мої друзі» (1968), «Пам'ять серця». Багато його п'єс ставилися теат­рами Києва та інших міст. Займався проблемами історії та теорії літератури, автор ряду публіцистичних статей, присвячених творчості М. Горь­кого, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шев­ченка.

63 у чотирикімнатній квартирі № 7 на першому поверсі (вікнами на вулицю і на подвір'я) — Пащенко Олександр Сафонович (Софронович; 63) — графік, народний худож­ник УРСР (з 1960), чл.-кор. АМ СРСР (з 1954).

У роки проживання в цьому будинку професор (з 1947) і ректор (1955—Київського художнього інституту. Як художник працював, в основному в галузі станкової графіки, переважно в техніці кольорової ліногравюри, офор­та, акварелі та рисунка. 1945 закінчив серію ліногравюр, присвячених Києво - Печерській лаврі. 1945—46 створив цикл «Відбудова Дніпрогесу». 1951 пра­цював над серією гравюр «Судно - будівельний завод на Дніпрі», 1952 — «У металургів Придніпров'я». 1960 за­вершив цикл, початий ще 1936, — «Київська сюїта» та «Народження Кре­менчуцької ГЕС» (1958—60). 1961 до 100-річчя з дня смерті Т. Шевченка видав ювілейний альбом.

1941 у квартирі № 27 — Солнцева Юлія Іполитівна (1901—89) — актриса, кінорежисер, народна артистка СРСР (з 1981), лауреат Державної премії СРСР (1949). Дружина О. Довженка, з яким працювала разом з 1930.

У цей період знялася в поставленому ним фільмі: «Щорс» (1939), зняла разом з ним сценарії документально-публіци­стичних фільмів «Визволення» і «Буко­вина — земля радянська» (1940).

На будинку встановлено меморіаль­ні дошки: В. Василевській (1965, гра­ніт, барельєф; ск. Г. Кальченко, арх. Б. Приймак); О. Довженку (1960, брон­за, граніт, барельєф; ск. М. Вронський, арх. І. Шмульсон); О. Корнійчуку (1973, бронза, барельєф; ск. О. Скобликов, арх. А. Ігнащенко); О. Пащенку (1969, граніт, барельєф; ск. І. Макогон).