1897 садибу придбав землемір М. Майстер, який на місці первісної дерев'яної забудови (двоповерхового будинку та флігеля) побудував цегляний багатоповерховий будинок та флігель (не зберігся). Автор проекту — арх. А.-Ф. Краусс. Чотириповерховий з цокольним поверхом, облицьованим керамічною плиткою, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібної конфігурації. Односекційний, з парадними й чорними сходами у центрі. На лівому фланзі проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Оздоблений у стилі неоренесанс. Головний фасад симетричний, його центральну вісь, що охоплює один проріз, підкреслено на першому поверсі арковим порталом, на другому — рустованими пілонами, на третьому-четвертому поверхах — великими колонами коринфського ордера на п'єдесталах. По флангах, виділених лопатками, — два ряди балконів. Фасад чітко розкреслено міжповерховими карнизами й підвіконними гуртами. Споруду увінчують фриз і карниз, у центрі — фігурний аттик з горищним вікном під трикутним фронтоном. Вікна різноманітні за формою: прямокутні, лучкові, в центрі третього і четвертого поверхів аркові. Обабіч центральної осі вікна згруповано парами й окреслено зверху лучковими (другий поверх) і напівциркульними (третій і четвертий поверхи) декоративними арками. Між віконня верхніх поверхів оздоблено лопатками та пілястрами. В архівольтах аркових вікон, у підвіконнях та на фризі — ліплені орнаментальні композиції рослинного характеру. Круглі картуші над здвоєними вікнами четвертого поверху прикрашають жіночі маски.

Інтер'єри будинку було оздоблено ліпленням і олійними розписами (не збереглися). Опалювався будинок грубами, облицьованими білими кахлями в теракотових рамках (втрачені). Будинок, що активно формує фронт історичної забудови вулиці, є одним з яскравих зразків т. зв. київського ренесансу [1255].