Під час ремонтів у будинках частково змінено планування квартир, втрачено частину декоративних деталей екстер'єру та інтер'єра: столярне заповнення вікон і дверей, груби, паркетні підлоги. Головний будинок, 1896 (№ 22). На червоній лінії вулиці. Споруджений на місці дерев'яного.
Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. На лівому фланзі — проїзд на подвір'я. В будинку один парадний під'їзд та вхід з боку подвір'я. Перекриття пласкі по дерев'яних балках, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Житлові кімнати та парадні приміщення містяться в основному об'ємі, служби — у дворовому ризаліті.
Композиція головного фасаду, оздобленого в стилі неоренесанс, центральноосьова. Між вікнами нижніх поверхів пілястри зі стилізованими капітелями, на четвертому поверсі пілястри здвоєні, капітелі прикрашено голівками херувимів. Над вікнами мандрики із замковими каменями: голова лева — на першому поверсі, картуш і маскарон — на другому, консоль з рослинними елементами і маскарон — на третьому, консоль з листям аканта — на четвертому поверхах. Фасад завершено розкріпованим карнизом з декоративним фризом. Над центральною розкріповкою — трилопатевий фронтон з люкарною. Вікна перших трьох поверхів прямокутні, останнього аркові. Балкони з ажурними ґратами.
Оздоблення інтер'єра парадного вестибуля стримане, ліпленням прикрашено лише плафони холу та четвертого поверху. Сходові марші та міжповерхові майданчики мармурові. Металеві огородження сходів — із гнутого металу з тонким ажурним рисунком. Основний мотив декору — закручена стилізована стеблина. Планування та декор квартир на всіх поверхах ідентичні. Кожна має шість кімнат, плафони яких оздоблені ліпленням з поліхромним пофарбуванням (збереглось у квартирі № 6). Плафон кожної кімнати має свій набір декоративних елементів, які умовно поділяються на два типи. До першого типу належать плафони з прикрасами у вигляді прямокутних, квадратних, сегментоподібних рамок-фільонок, обведених бордюрами з квіткових гірлянд, перевитих стрічками. В центрі та по кутах — композиції з листя аканта і вінків з троянд. Серед декору плафонів цього типу особливо вирізняється розетка вітальні: її внутрішнє поле заповнено стилізованими фантастичними птахами, розміщеними попарно серед листя та рослинних пагонів. У кабінеті плафон прикрашають два живописні пейзажні панно: «Берег моря» та «Лісове озеро». Декор другого типу плафонів складається з овальної розетки з листям аканта всередині та чотирма пальметами по зовнішньому краю або ж розетки, утвореної арабесковим орнаментом. Бордюр і карниз складного профілю, багатоярусні, з рядів рослинного декору, іоніків та низок перлин. Важливим елементом декору однієї з кімнат є профільована арка, яка відділяє частину приміщення з грубою в кутку. Груби облицьовані білими гладенькими кахлями і мають фігурні завершення та обрамлення. В центрі дзеркала груби розміщено медальйони. Каміни оздоблено полив'яними кахлями темно-коричневого кольору, їхню центральну частину — фігурними кахлями, завершення виконано у вигляді фриза та карниза з мушлів. Камінну нішу, облицьовану гладенькими кахлями, фланкують колонки-балясини.
Підлога у квартирах — набірний та щитовий дубовий паркет з інкрустацією світлими породами дерева. Вхідні двері фільончасті, прикрашені різьбленням, ручки бронзові.
Будинок є складовою частиною старої забудови вулиці, яскравим зразком добре збереженої житлової споруди періоду історизму в архітектурі.

Флігель, 1897 (№ 22-в). Паралельно головному будинку.
Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний, односекційний. На лівому фланзі — проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі залізобетонні, дах двосхилий, з бляшаним покриттям
Оформлений у стилі неоренесанс з використанням ордерної системи. Композиція головного фасаду центральноосьова. В центрі — ризаліт, завершений розірваним фронтоном, в якому розміщено головний вхід зі сходовою кліткою. Другий вхід до будинку — з боку тильного фасаду. У міжвіконних простінках другого і третього поверхів — пілястри з коринфськими капітелями. Віконні прорізи нижніх трьох поверхів прямокутної форми, четвертого — з арковими перемичками, характерними для т. зв. київського ренесансу. Вікна другого і третього поверхів мають замкові камені у вигляді поставлених вертикально кронштейнів, четвертого — у формі мушлів. На другому, третьому й четвертому поверхах розташовано по два балкони. Центральний ризаліт і бічні частини споруди нагорі фланкують пілястри великого коринфського ордера.
Будинок — цінний зразок флігельної споруди періоду історизму.
Садиба являє інтерес як комплекс, зведений в єдиній стилістиці за проектом відомого архітектора.
Тепер у напівпідвалі головного будинку магазини, на перших поверхах головного будинку та флігеля офісні приміщення [1262].