Історична довідка:
П'ятиповерховий, у центрі — шестиповерховий, цегляний, тинькований, у плані являє паралелепіпед. Планування односекційне, двобічне. Головний вхід і сходову клітку розміщено на центральній поперечній осі. Вздовж правого торця — арковий проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі.
Оформлений у стилі неоготика. Композиція чолового фасаду центрально-осьова. Центральну його частину підкреслено стрілчастим перспективним порталом парадного входу, вертикалями здвоєних віконних прорізів сходових кліток, фланкованих тонкими тричвертєвими колонами заввишки у три поверхи, акцентовано двома циліндричними вежками зі шпилями обабіч первісного аттика з трикутним фронтоном. Особливої вишуканості декоративному оздобленню надають прикрашені ліпленим орнаментом стрілчасті ніші над вікнами четвертого поверху у трьох центральних пряслах. Фланги фасаду спотворено сучасними заскленими балконами.
Будинок — зразок використання характерних для поч. 20 ст. форм історизму в оформленні рядової житлової споруди.
У 1910-х рр. у квартирі № 8 будинку містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, яке очолював інж.-будівельник П. Бутенко. Головою хімічної секції товариства був хімік-технолог, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, майбутній акад. ВУАН (з 1922) В. Шапошников; головою механічної секції — професор КПІ С. Шенберг.
1905 - 09 в будинку проживав Маркович Яків Миколайович (1872—1963) — учений в галузі теорії і розрахунку ковальських машин ударної дії, ад'юнкт (з 1913), професор КПІ (з 1916). Раніше мешкав на сучасній вул. Саксаганського, 59, звідси переїхав на вул. Б. Хмельницького, 63.
На поч. 20 ст. в будинку жив Трегубов Єлисей Кипріанович (1848—1920) — історик, етнограф, член Київської Старої громади, співробітник журналу «Киевская старина», викладач Колегії Павла Ґалаґана (1876—93); співробітник постійної комісії для складання словника живої української мови УАН (з 1919).
У цей час викладав історію та географію у Фундуклеївській жіночій гімназії.
4—12 квітня 1909 в його квартирі зупинявся Франко Іван Якович (1856—1916) - письменник, публіцист, учений громадський діяч. Був одружений на сестрі дружини Є. Трегубова. Під час цього приїзду відвідав виставу, поставлену за його твором «Украдене щастя» Театром М. Садовського, що працював у Троїцького народному будинку (тепер — вул. Червоноармійська, 53); побував в Українському клубі, Українському науковому товаристві і в редакції «Літературно-наукового вістни- ка», що містилися на вул. Володимирській, 28, в редакції газети «Рада» на вул. Ярославів Вал, 6, вдома у М. Лисенка (нині — вул. Саксаганського, 95- б) і Олени Пчілки (вул. Саксаганського, 97)
та інших українських діячів.
Тепер на першому поверсі — офісні приміщення [2010].