П'ятиповерховий, у центрі — шестипо­верховий, цегляний, тинькований, у плані являє паралелепіпед. Планування односекційне, двобічне. Головний вхід і сходову клітку розміщено на цент­ральній поперечній осі. Вздовж право­го торця — арковий проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі.

Оформлений у стилі неоготика. Компо­зиція чолового фасаду центрально-осьова. Центральну його частину під­креслено стрілчастим перспективним порталом парадного входу, вертикаля­ми здвоєних віконних прорізів схо­дових кліток, фланкованих тонкими тричвертєвими колонами заввишки у три поверхи, акцентовано двома ци­ліндричними вежками зі шпилями обабіч первісного аттика з трикутним фронтоном. Особливої вишуканості де­коративному оздобленню надають при­крашені ліпленим орнаментом стріл­часті ніші над вікнами четвертого по­верху у трьох центральних пряслах. Фланги фасаду спотворено сучасними заскленими балконами.

Будинок — зразок використання ха­рактерних для поч. 20 ст. форм істориз­му в оформленні рядової житлової спо­руди.

У 1910-х рр. у квартирі № 8 будинку містилося правління Київського полі­технічного товариства інженерів і аг­рономів, яке очолював інж.-будівельник П. Бутенко. Головою хімічної секції товариства був хімік-технолог, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, майбутній акад. ВУАН (з 1922) В. Шапошников; голо­вою механічної секції — професор КПІ С. Шенберг.

1905 - 09 в будинку проживав Марко­вич Яків Миколайович (1872—1963) — учений в галузі теорії і розрахунку ко­вальських машин ударної дії, ад'юнкт (з 1913), професор КПІ (з 1916). Раніше мешкав на сучасній вул. Саксаганського, 59, звідси переїхав на вул. Б. Хмель­ницького, 63.

На поч. 20 ст. в будинку жив Трегубов Єлисей Кипріанович (1848—1920) — історик, етнограф, член Київської Старої громади, співробітник журналу «Киевская старина», викладач Колегії Павла Ґалаґана (1876—93); співробіт­ник постійної комісії для складання словника живої української мови УАН (з 1919).

У цей час викладав історію та географію у Фундуклеївській жіночій гімназії.

4—12 квітня 1909 в його квартирі зупи­нявся Франко Іван Якович (1856—1916) - письменник, публіцист, учений громадський діяч. Був одружений на сестрі дружини Є. Трегубова. Під час цього приїзду відвідав виставу, постав­лену за його твором «Украдене щастя» Театром М. Садовського, що працював у Троїцького народному будинку (те­пер — вул. Червоноармійська, 53); по­бував в Українському клубі, Україн­ському науковому товаристві і в ре­дакції «Літературно-наукового вістни- ка», що містилися на вул. Володимирській, 28, в редакції газети «Рада» на вул. Ярославів Вал, 6, вдома у М. Лисенка (нині — вул. Саксаганського, 95- б) і Олени Пчілки (вул. Саксаганського, 97)

та інших українських діячів.

Тепер на першому поверсі — офісні приміщення [2010].