Історична довідка:
Перші художні твори П. Холодного були виставлені 1910 в Києві і зразу привернули до себе увагу фахівців. Активно співробітничав у нелегальній український організації — Товаристві українських поступовців, з квітня 1917 — член Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ). Брав участь у діяльності педагогічних організацій — Першому Українському товаристві учителів, Всеукраїнській учительській спілці. У березні 1917 призначений директором Першої української гімназії. Входив до складу Української Центральної Ради. Зі створенням Генерального секретаріату призначений товаришем генерального секретаря освіти, згодом — товаришем міністра освіти. На цій посаді перебував протягом 1917—20. У 1920 з урядом УНР емігрував з України, 1921 опинився в польському таборі інтернованих осіб у Тарнові, звідки виїхав до Львова. Тут став співтворцем Гуртка діячів українського мистецтва й учасником його виставок.
Мистецький доробок П. Холодного складають портрети його сучасників, зокрема військових діячів М. Юнакова, М. Омеляновича-Павленка, Ю. Тютюнника, В. Сальського, В. Сінклера та ін., письменників В. Самійленка, А. Ніковського, Ю. Романчука, священика Йосипа Сліпого; серія жіночих образів; сюжетні полотна «Виїзд із замка», «Похід князя Ігоря на половців», картини «Дівчина і пава», «Вітер», «Катерина», «Похмурий день» тощо. Художні твори львівського періоду принесли митцю світове визнання. Це насамперед ікони й вітражі церкви Успіння Пресвятої Богородиці та іконостас і фрески будинку духовної семінарії у Львові, ікони у церквах сіл Раделичі, Холоїв, Борщевичі, Зубрець, вітражі церкви в Мразниці. Його творчість базувалася на українських народних традиціях, а також на використанні іконографії Візантії. Як хімік вдавався до пошуків удосконалення техніки мистецтва іконопису і вітражів.
Після встановлення радянської влади в Галичині більшість його творів було знищено і замальовано як зразки «націоналістичної» творчості.
Після реконструкції будинку місцезнаходження меморіального помешкання втрачено.
квітня — 1 травня 1918 у квартирі П. Холодного відбувалися наради членів УСДРП, УПСР й УПСФ, які раніше входили до складу УЦР, з приводу формування кабінету міністрів Української Держави. На них були присутні В. Винниченко, С. Єфремов, А. Ніковський, П. Христюк, С. Шелухин та ін.
Тепер житлово-офісний будинок з торговельними приміщеннями на першому поверсі [2012].