Виріше­ний як парковий павільйон, перекритий легкою банею із збірного залізобетону. Від нього з обох боків улаштовано входи до ботанічного саду у вигляді колонад і тераси зі сходами, що ведуть вниз. Через перепад рельєфу будівля має різну висоту — один поверх вздовж бульвару і два — з боку саду. Легкі стрункі форми наземного вестибуля добре вписалися у пейзаж саду. Його з'єднано з підземним вестибулем двомаршовим ескалатором. Між ними влаштовано проміжний вестибуль, пе­рекритий банею. Він освітлений за- карнизними світильниками і шістьма стрункими торшерами, оздобленими інкрустацією. Інтер'єр підземного ве­стибуля побудовано на поєднанні ма­сивних пілонів, облицьованих черво­ним мармуром, з гладеньким білим склепінням. Пілони з карнизом із дзеркального скла, за яким містяться світильники. З боку середньої нави на пілонах круглі ніші, в яких встановле­но погруддя видатних діячів науки й культури українського і російського народів: О. Богомольця, М. Горького, М. Ломоносова, Д. Менделєєва, О. Пуш­кіна, Г. Сковороди, І. Франка, Т. Шев­ченка. У торці містилася скульптура В.     Леніна (знято). У декоративних елементах інтер'єра станції — кили­мовому рисунку підлоги, вентиляцій­них ґратах та інших — використано мотиви українського народного ми­стецтва. Колір пілонів і стін тунелів перегукується з традиційним пофар­буванням головного корпусу Київсько­го університету на вул. Володимир­ській, 60.