В 1896 -98 будинком володів цивільний інж. К. Іванов — штатний архітектор університету св. Володими­ра у 1891—97, автор проекту будівлі Бактеріологічного інституту (1896). На поч. 20 ст. об'єм розширено до лівої межі ділянки цегляною двоповерховою прибудовою. При цьому створено новий декор фасаду в стилі неокласи­цизм з елементами модерну. Фасад асиметричний, тинькований, прикра­шений рустуванням, орнаментами у вигляді меандра тощо. Вікна другого поверху оформлено прямими сандриками, фланковано оригінальними рустованими доричними пілястрами, вісь головного порталу підкреслено аттиком.

1896 - 1900 у будинку проживав Кониський Олександр Якович (1836 – 1900) - письменник, публіцист, педа­гог, громадсько - політичний діяч. Фахо­вої освіти не мав, студіював право. Громадську роботу розпочав у Полтаві. Член Полтавської Громади, організатор недільних шкіл, громадських бібліотек. 1863—66 перебував на засланні. З 1872 проживав у Києві, мав адвокатську практику, співпрацював у періодичних виданнях, член київської Старої Грома­ди. Як член Міської думи домагався введення української мови в школах. Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщи­ни, співпраці їхніх культурно-освітніх та громадських організацій і видав­ництв. Один із засновників Товариства ім. Т. Шевченка у Львові (1873) та ініціатор реформування його у Науко­ве товариство ім. Т. Шевченка (1892). Брав участь у заснуванні в Галичині журналу «Зоря» та відновленні часопи­су «Правда», у Києві — організації видавничого товариства «Вік». Літературну діяльність почав 1858. Вис­тупав у періодичних виданнях з пуб­ліцистичними та літературно-критич­ними статтями, рецензіями, популяр­ними нарисами з історії України. Біль­шість поетичних творів увійшло до збірки «Порвані струни» (1886). Автор низки прозових творів, біографічних досліджень. Книжка О. Кониського «Тарас Шевченко - Грушівський. Хро­ніка його життя» (тт. 1—2, 1898 – 1900) -  одна з найповніших на той час біографій поета. Автор популярних книжок і підручників для недільних і вечірніх шкіл. Творчість О. Кониського високо оцінив І. Франко. Значну части­ну спадку заповів НТШ та Чернігів­ському земству. Похований на Байко­вому цвинтарі. 1878—98 проживав на сучасному бульв. Т. Шевченка, 38 (будинок не зберігся).

У 1920-х рр. будинок передано Управ­лінню Південно - Західної залізниці для розміщення дитячої консультації та ясел, які містилися тут до 1990-х рр. Тепер будинок стоїть порожній, поволі руйнується [1324].

Михайло Кальницький, Світлана Панькова.

span>З 1912 в садибі проживав Бобрусов Михайло Павлович (1878—1955) — ар­хітектор. З 1907 працював у Києві. У ці роки помічник завідувача Технічних курсів В. Пермінова, займався приват­ною практикою. У цей період за його проектами було споруджено житловий будинок на вул. Великій Житомир­ській, 8-а (1912), вхід і сходи до колони Магдебурзькому праву (1914—15); та­кож керував будівництвом Бессараб­ського критого ринку (1912), займався розплануванням і забудовою зоопарку (1913—14; у співавт. з А. Зейдаком). 1917 переїхав у Москву. Раніше меш­кав на сучасних вул. Басейній, 1/2 і пров. Михайлівському, 28 (будинок не зберігся).