Історична довідка:
Чотириповерховий з високим цокольним поверхом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний, з невеликим виступом чорних сходів на дворовому фасаді. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Об'ємно-планувальне вирішення визначається двома симетрично розташованими шестикімнатними квартирами на кожному поверсі.
Оздоблений у стилі історизм із застосуванням цегляного і ліпленого декору. В центрі споруди розміщено головний вхід з невеликим вестибулем та парадними сходами, виділеними на фасаді тривіконною розкріповкою з пластичним криволінійним завершенням. Одновіконні розкріповки з такими самими завершеннями фланкують фасад, утворюючи разом з центральною три акцентовані аттиками композиційні осі, підкреслені арковими вікнами четвертого поверху та витонченими напівколонами коринфського ордера третього й четвертого поверхів. Декором насичено і решту елементів фасаду, позначених використанням рустів, пілястрів, численних орнаментальних мотивів, профільованих міжповерхових гуртів, монументального вінцевого карниза тощо.
Архітектура пам'ятки вирізняється цілісністю й довершеністю мистецького вирішення, властивими найкращим зразкам прибуткових будинків кін. 19 ст. 1904—07 у будинку проживав Павловський Олександр Дмитрович (1857— 1944) — патолог, мікробіолог, хірург. У цей період завідувач кафедри хірургічної патології й терапії медичного факультету Київського університету (1889—1912); завідувач відділу сироваток Бактеріологічного інституту (1896— 1909). Автор численних наукових праць з лікування інфекційних захворювань, проблем хірургії. Пізніше мешкав на вул. Предславинській, 41 (будинок не зберігся), у кін. 1910-х рр. — на цій же вулиці, в садибі № 41, 41-в. Тепер більшу частину приміщень займають фірми та установи.
Є наступні зміни на фасаді
Шкляні або пластикові балкони, Кондиціонери, Великі вивіски комерційних установ, грати на вікнах