Другий-п'ятий поверхи яв­ляли житлову секцію на дві квартири зі службовими приміщеннями, згру­пованими з тилу. У радянський час бу­дівля зазнала реконструкції з пере­плануванням.

П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Оздоблений у стилі модерн. Фасад си­метричний за композицією відносно центральної осі, підкресленої головним входом на першому поверсі, гранчас­тим тинькованим еркером на друго­му-четвертому поверхах. На рівні п'ятого поверху тинькований фриз, оброблений під руст, з переривчастою карнизною полицею над ним на металевих кронштейнах. Фланги піднесено над карнизом і завершено трикутними щипцями, прикрашеними ліпленими вінками з гірляндами. В оформлен­ні вікон п'ятого поверху застосова­но прямі сандрики та меандр, на флан­гах - ліплені картуші. Вписаним у трапецію фланговим вікнам другого поверху надано складної тридільної форми. Інші вікна прямокутні. Си­метрію фасаду підсилюють два ряди балконів.

Різноманітність опоряджувальних за­собів та виразна композиція фаса­ду роблять будинок цінним зразком стилю модерн у прибутковій забудові Києва поч. 20 ст.

У 1910-х рр. в будинку проживав Астряб Олександр Матвійович (1879-1962) - математик, методист, заслу­жений діяч науки УРСР (з 1944). У ці роки викладав математику, методику математики і фізику в Комерційному училищі Першого товариства викла­дачів, Жіночому комерційному учили­щі Л. Володкевич, на Вищих жіночих і педагогічних курсах, у народному уні­верситеті в Києві, член комісії зі складання проектів програм з матема­тики і фізики для гімназій при Київ­ському навчальному окрузі (1910-16). У 1912 брав участь в роботі Першого Всеросійського з'їзду вчителів матема­тики. В радянський час викладав на робітфаках політехнічного, сільсько­господарського інститутів і в трудовій школі, був професором Київського інституту народної освіти (колишній університет), Київського інституту со­ціального виховання (потім - педаго­гічний інститут), очолював відділ мето­дики викладання математики Україн­ського науково-дослідного інституту педагогіки.

Зробив великий внесок у розвиток вітчизняної методики математики, написав ряд новаторських підручників з математичних дисциплін, які здо­були широке визнання, брав участь у розробці колективних посібників з методики викладання математики в гімназіях, семирічній, середній і полі­технічній школах, досліджував історію математичної освіти і розвиток методико-математичної думки в Україні. Створив науково-педагогічну школу. Раніше мешкав на цій вулиці у будин­ку № 91, пізніше -на сучасній вул. О. Гончара, 46, квартира № 1.