З усього проекту було здійснено тільки надбудову. Через значний перепад рельєфу з рівня вулиці прибудовано місток до входу на другий поверх. Будинок шестиповерховий, цегляний, пофарбований. Оздоблений у стилі іс­торизм з елементами неоренесансу.

У будинку проживали відомі вчені, громадсько-політичні діячі.

1908 - 11 — Астряб Олександр Матві­йович (1879 - 1962) — математик, ме­тодист, заслужений діяч науки УРСР (з 1944). Після закінчення фізико-математичного відділення природничого факультету Київського університету (1904) викладав математику, методику математики і фізику у Комерційному училищі Першого товариства викла­дачів, жіночому комерційному училищі Л. Володкевич, на Вищих жіночих і педагогічних курсах. Глибоко вивчав питання методики викладання матема­тики у навчальних закладах, новітні досягнення всесвітньої педагогіки, зо­крема французької. Керівництво Київ­ського навчального округу залучило педагога до роботи в комісії зі скла­дання проектів програм з математики і фізики для гімназій (1910 - 16). Його перша книжка «Наочна геометрія», видана 1909, витримала 12 перевидань. У ці роки був товаришем голови Київ­ського вегетаріанського товариства. Пізніше мешкав на сучасних вулицях М. Коцюбинського, 4; Саксаганського, 117; О. Гончара, 46, квартира № 1.

У 1910-х рр. — Зарубін Олександр Ми­колайович (1884 - 1931) — громадсько - політичний діяч, есер, гласний Київ­ської міської думи, член Малої Ради, генеральний секретар пошт і телегра­фів УНР, згодом — великоросійських справ. У період проживання в цьому будинку асистент кафедри фізики фізико-математичного факультету Ви­щих жіночих курсів. У роки Україн­ської революції мешкав на сучасній вул. Л. Толстого, 35.

1900 - 04 — Чикаленко Євген Харлампійович (1861 - 1929) — громадський діяч, публіцист, землевласник, меценат української культури. Був засновником літературного фонду допомоги україн­ським письменникам при Науковому товаристві ім. Т. Шевченка у Львові, «Академічного дому» у Львові для студентів-українців з Наддніпрянщини, фінансував орган Радикальної україн­ської партії «Селянин». У цей час член Старої Громади, активний діяч україн­ського руху. Фінансував більшість українських культурних закладів у Києві, видань, публікацій творів моло­дих письменників у журналі «Киев­ская старина». 1906 сприяв заснуванню у Києві газети «Громадська думка» (згодом — «Рада»), яку видавав влас­ним коштом (1906—14). Був членом За­гальної української безпартійної демо­кратичної організації (1904), Україн­ської демократично-радикальної партії (1904), співзасновником Товариства українських поступовців (1908). Пере­слідування поліції змусили Є. Чикаленка залишити Україну. 1917 повернувся у Київ, 1919 емігрував. Звідси переїхав у придбаний ним будинок № 56 на цій же вулиці (не зберігся).

1904 - 04 у квартирі № 8 — Шиндлер Камілл Гаврилович (1869 - ?) — вчений у галузі сільськогосподарського маши­нобудування, професор політехнічного інституту (з 1899). Мешкав також на су­часних вулицях Воровського, 14 (1900 - 02), бульв. Т. Шевченка, 50 (1904 - 07, будинок не зберігся), у садибі політех­нічного інституту (1907 - 11).

Тепер частину першого поверху зай­має художньо - палітурна майстерня ТОВ «Нова графіка» [1337].