В 1913—14 на його замовлення на місці попереднього фасадного зведено новий п'ятиповерховий прибутковий будинок. Автором проекту, ймовірно, також був арх. Й. Зекцер (на тильному фасаді споруди в характерній для архітектора манері викладено цеглою роки її зведення). Одночасно було надбудовано до п'яти поверхів флігель, його тильну прибудову — до шести.

О. Каміонський утримував у флігелі приватну лікарню ще на поч. 1920-х рр. Пізніше в садибі містився шкірно-вене­рологічний медичний заклад. Під час нацистської окупації Києва 1941—43 тут влаштували будинок розпусти. Після війни в садибі розташовувалися медичні заклади.

Головний будинок (№ 72). П'яти­поверховий з підвалом та підземними службами, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний, з розташованими на одній осі парадними (під зенітним світловим ліхтарем) та чорними схода­ми. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. На кожному поверсі було по дві квартири. Оздоблений у стилі модерн. Головний фасад асиметричний, його домінантний лівий фланг виділено ризалітом з п'яти­гранним еркером, що спирається на рівні другого поверху на масивний бал­кон і на п'ятому поверсі також завер­шується балконом. Ризаліт увінчує три­кутний щипець з полицею карниза великого виносу. Праве крило фаса­ду фланковано розкріповкою, в якій розміщено проїзд з тригранним ерке­ром над ним. Вертикальний ритм чле­нувань підкреслюють і видовжені пря­мокутні віконні прорізи. Оброблений під масивне мурування з природного каменю перший поверх надає споруді сталості. Центральний вхід вирішено у вигляді аркового порталу. Декор фа­саду доповнюють балкони різнома­нітної форми та нечисленні ліплені вставки зі стилізованим рослинним орнаментом.

Будинок — яскравий зразок київського житлового будівництва доби модерн. Флігель (№ 72-б). У другому ряді за­будови вулиці. Складається з паралель­ного вулиці п'ятиповерхового об'єму й шестиповерхового тильного крила вздовж лівої межі ділянки. Цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.

Оформлений у цегляному стилі. В центрі головного симетричного фасаду розміщено ризаліт входу, увінчаний трикутним щипцем, на правому фланзі прямокутний проїзд на друге подвір'я. Вхід на рівні другого поверху акценто­вано аркою, прикрашеною зубцями. По осі ризаліту проходять великі аркові й прямокутні вікна сходової клітки. На бічних площинах на кожно­му поверсі розташовано по чотири прямокутні вікна з клинчастими пере­мичками. Міжвіконня другого поверху рустовані, над ними — лопатки з зуб­частими накладками. Вінцевий карниз підкреслює смуга сухариків. Тильні фа­сади вирішено в схожих формах — із застосуванням лопаток, оздоблених поребриком, та зубчастих горизон­тальних членувань.

Будинок — характерний зразок внутрішньоквартальної забудови міста поч. 20 ст.

Тепер у головному будинку Київський міський шкірно-венерологічний дис­пансер і клінічна база Національного медичного університету ім. О. Бого­мольця, у флігелі стаціонарне відділен­ня Київського міського шкірно-венеро­логічного диспансера.