Історична довідка:
Садиба складається з головного будинку (№ 27) на червоній лінії забудови вулиці та флігеля (№ 27-б) у глибині подвір'я.
Головний будинок споруджено у садибі, що на той час належала домовласниці Е. Хржановській. П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований (перший поверх тинькований), у плані прямокутний, односекційний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям.
Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. В опорядженні головного фасаду застосовано колони коринфського ордера (у порталі, в обрамленні вікон третього і п'ятого поверхів), ліплений (орнаментальний і скульптурний) та цегляний декор. Симетрична композиція фасаду сформована трьома розкріповками, виділеними лопатками й фігурними аттиками, з яких тридільний центральний аттик під лучковим фронтоном включає два аркові слухові вікна, прямокутні бічні й круглі прорізи, окреслені виступними архівольтами. На бічних розкріповках влаштовано балкони, на правому фланзі — проїзд на подвір'я.
Парадний вхід у будинок у вигляді широкого аркового отвору з декоративним замковим каменем фланковано коринфськими напівколонами, нижні частини фусту яких прикрашає ліплення. Площину центральної розкріповки над входом оздоблено масивними консолями з маскаронами на картушах і розетками.
На рівні другого поверху обабіч осі портала розташовано ескедри зі встановленими в них скульптурними жіночими постатями. Вікна здвоєні, на першому-четвертому поверхах прямокутні, на п'ятому — аркові. Оздоблення кожного з поверхів має відмінний характер. Фасад, звернений у бік подвір'я, значно спрощений, з одним ризалітом у центрі, розкреслений гуртами. Вікна і балконні двері прямокутні.
Споруда — характерний для свого часу прибутковий будинок з квартирами, розрахованими на мешканців середнього достатку.
Садиба — цікавий зразок забудови ділянки поч. 20 ст. з різними за стилями будівлями.
В 2-й пол. 1903 — 1-й пол. 1905 у квартирі № 4 на другому поверсі головного будинку № 27 проживав Шолом-Алей- хем (справж. — Рабинович Шолом Нохумович; 1859—1916) — письменник. У цей період активно займався літературною та громадською діяльністю. Звідси, зокрема, вів переговори з письменником Л. Толстим з приводу участі останнього у літературному збірнику, прибутки від якого призначалися на допомогу жертвам єврейського погрому 1903 у Кишиневі. Листування з Л. Толстим стало причиною встановлення за помешканням Шолом-Алейхема поліцейського нагляду.
1988 на фасаді будинку встановлено меморіальну бронзову дошку з горельєфним портретом письменника на тлі рельєфного зображення сцен з єврейського життя (ск. В. Медведєв, арх. А. Милецький).