1900р. він склав ще кілька проектів одно- та двоповерхових цегляних і де­рев'яних флігелів, але не всі з них були реалізовані. 1910 домоволодіння прид­бала М. Бранд і розширила його за ра­хунок придбаної у 1912 ділянки на вул. Жилянській, 84, де групувалися госпо­дарські споруди (не збереглися). Головний будинок (№ 89). На червоній лінії вулиці, в ряді різночасо­вої забудови. Споруда майже не від­різняється від проекту, хоча деякі важ­ливі елементи не збереглися, зокрема, завершення центральної частини бу­динку у вигляді парапету з балясин і шатрової бані зі шпилем, яка була вкрита лусковою бляхою. Чотириповерховий з напівпідвалом, з боку подвір'я п'ятиповерховий за раху­нок невеликого падіння рельєфу в бік вул. Жилянської. Цегляний, тинькований, у плані П-подібний, з розвинени­ми в глибину подвір'я бічними крила­ми. Перекриття пласкі. Дах двосхилий над основним об'ємом, односхилий над дворовими крилами, з бляшаним по­криттям. Має одну секцію з парадними і двома чорними сходами. За первісним плануванням на другому — четвертому поверхах розміщувалися по дві п'яти- кімнатні квартири з коридорним дво­бічним розташуванням кімнат. Служ­бові приміщення квартир (кухню, ван­ну кімнату тощо) було винесено у дво­рові об'єми.

Оздоблений у стилі історизм з елемен­тами неоренесансу. Композиція голов­ного фасаду симетрично-осьова. Вісь симетрії виділена слабо виявленим ри­залітом. На центральній осі розташова­ний головний вхід, який за проектом був доповнений ажурним металевим піддашшям (втрачено). Збереглася ли­ше частина автентичного дверного за­повнення з різьбленням по дереву. Поруч з парадним входом влаштовано проїзд на подвір'я, який первісно закривався ажурними металевими во­ротами авторського рисунка (втрачені). Не збереглися також автентичні ажур­ні ґрати балконів, виконані з гнутого штабового металу, орнамент яких був побудований на поєднанні різнома­нітних волютоподібних арабесок. Вер­тикальне членування фасаду підкрес­лено багатодільним вікном парад­них сходів видовжених пропорцій, що фланкується рустованими лопатками та напівколонами, канелюрованими в нижній частині. Прямокутні вікна тре­тього поверху й вікна з напівциркуль­ними завершеннями четвертого повер­ху розташовані обабіч центрального вікна і також об'єднані по висоті на­півколонами. Насиченість декору на фасаді зростає знизу догори. Вікна чет­вертого поверху завершено профільо­ваними архівольтами й утворюють своєрідний аркатурний ряд, що надає будинку урочистості. Дворовий фасад має стриманий архітектурний декор, змодельований в цеглі.

Флігель (№ 89-б). У глибині садиби, паралельно червоній лінії вулиці. Чотириповерховий, цегляний, пофар­бований, у плані прямокутний. Пере­криття пласкі, дах двосхилий, з бляша­ним покриттям.

Оздоблений також у стилі історизм з елементами неоренесансу. Композиція фасаду симетрично-осьова. Централь­ну частину виділено лопатками. Прямо­кутні віконні прорізи завершуються сандриками. Міжповерховий і вінце­вий карнизи підкреслено орнаменталь­ним рядом зубців. Декор фасаду майже відсутній, що є типовим для споруд другого ряду забудови.

Обидві будівлі — характерні зразки вті­лення творчої манери арх. А.-Ф. Краус- са і являють цінність як елементи цілісної забудови садиби рубежу 19 — 19 ст., сформованої за проектом одного автора.

Тепер на першому поверсі будинку № 89 салон краси «Нефертіті» та мага­зин, у № 89-б офіси.