112а Садиба міська: будинок житловий (1900 р.; 1956р. (відновлення)

Саксаганського, 112-а
Історична довідка:

Головний будинок споруджено під наглядом автора проекту, флігель -арх. М. Гарденіна. В січні 1918 садибу пошкоджено під час артилерійсько­го обстрілу червоногвардійцями. У 1930-х рр. експертне обстеження флі­геля, що перебував в аварійному стані, проводили архітектори М. Даміловський і О. Кобелєв. Тоді ж здійснено його капітальну реконструкцію з пере­плануванням приміщень та зміцненням фундаментів. Ремонтні роботи у садибі проводились і пізніше, зокрема, 1956. Тил ділянки внаслідок значного пере­паду рельєфу укріплено цегляними під­пірними стінами.

Головний будинок, 1898-1900 (№ 112-а).

Чотириповерховий з цоколь­ним поверхом, цегляний, пофарбо­ваний, у плані прямокутний. Пере­криття пласкі, дах двосхилий, з бляша­ним покриттям.

Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Композиція фа­садів симетрична. На головній осі - парадні й чорні сходи. Чоловий фасад тридільний: центр і фланги виділено накладними двоколонними портиками композитного ордера на рівні двох верхніх поверхів. У проміжках влашто­вано балкони (первісні Трати замінено).

Перший поверх рустований, в оздобленні інших поверхів широко застосо­вано гіпсові деталі (частково стан­дартні). В пишному декорі використано жіночі та лев'ячі маски у замкових ка­менях вікон, орнамент: «гротеск» -у ризалітах, рослинний -у підвіконнях. Будинок увінчує розвинений карниз з модульйонами, центральний ризаліт - напівциркульний фронтон з гербом в овалі.

Вирізняються лиштви централь­них вікон, що складаються з пілястрів з орнаментом із монет. Над головним входом рельєфний десюдепорт із зоб­раженням серед виноградних грон амурів, які читають книжку й грають на сопілках. Бічні фасади вирішено у вигляді глухих брандмауерів. Інтер'єри також насичені декором. Входи у три квартири зі сходових май­данчиків оформлено ошатними порта­лами під розвиненими фронтонами з жіночими масками. Стіни вестибюля розбито на фільонки й увінчано рос­линним фризом. Проїзд у південному крилі має перекриття з плафонами, оформленими овальними й циркульни­ми розетками. Над отвором проїзду - картуш у лапах грифонів, в якому вміщено дату будівництва (1900), ниж­че - рік відновлення (1956). Шпиль у завершенні центральної осі фасаду втрачено.

Садиба - зразок капіталістичної жит­лової забудови, оформленої в тра­диціях київської архітектури кін. 19 ст. 1901-04 у квартирі № 22 в садибі проживав Радціг Олександр Олександ­рович (1869-1941) - вчений у галузі теплоенергетики, чл.-кор. АН СРСР (з 1933), декан механічного відділення політехнічного інституту (1905-08). В період проживання за цією адресою викладач КПІ (1898-1911), завідувач кафедри прикладної механіки, заснов­ник і керівник лабораторії парових двигунів (з 1902); працював над док­торською дисертацією «Математична теорія обміну тепла в циліндрах паро­вих машин» (захистив 1905), що стала першою вітчизняною працею в галузі термодинаміки. Основоположник паротурбінобудування. 1904-11 мешкав у садибі КПІ.

У 1910-х рр. у садибі містилися школа співу й оперний клас М. Вронського; приватний жіночий навчальний заклад 1-го розряду О. Домонтович-Шипілло.

Дата побудови
1900 р.; 1956р. (відновлення)
Охоронний номер
№108
№ та дата рішення про взяття під охорону

Наказ Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11

Рішення виконавчого комітету  Київської міськради народних   депутатів від 21.01.1986 № 49 пам`ятка архітектури

Є наступні зміни на фасаді
Кондиціонери, Великі вивіски комерційних установ
Текстовий опис стану пам'ятки

Будинок в нормальному стані, але фасад потребує косметичного ремонту. Помітні руйнування елементів декору.

Відповідальний волонтер
Щегельська Людмила
Дата створення
20.06.2013