Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася редакція «Киевской старини» (іст.). Вул. Саксаганського, 60, 60-б, 60-в. Складається з головного триповерхового будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 60), до якого з тилу прилягають одноповерхові з підвалом цегляні служби (№ 60-в), і флігеля (№ 60-б) в другому ряді забудови. Первісну забудову ділянки складав невеликий двоповерховий цегляний житловий будинок на узвишші. Значна розбудова садиби відбулася 1890 на замовлення тогочасного власника — відставного полковника В. Маслова. За проектом арх. М. Казанського до старого будинку (№ 60-б) з правого боку було долучено двоповерховий об'єм, завершений невеликою надбудовою з однокімнатним приміщенням, яку вінчала шатрова баня (втрачена).
Після смерті В. Маслова садибу успадкувала його дочка Марія — дружина Миклухи-Маклая Михайла Миколайовича (1856—1927) — гірничого інженера, дослідника надр України, укладача карт корисних копалин, члена Київського відділення Російського технічного товариства. Молодший брат видатного мандрівника-етнографа М. Ми- клухи-Маклая. Після смерті дружини у 1915 став власником садиби. Мешкав на другому поверсі будинку № 60-б.
|
Тепер у будинку № 60 салон краси, № 60-б займає державна установа [1358].
|