Входить до складу садиби. Садиба 19 ст., в якій прожива­ли відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного життя, містилася явочна квартира Радянського під­пільного райкому ЛКСМУ (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 44, 44-б, 44-е.

Садиба зай­має суміжні рядові ділянки, скла­дається з двох фасадних будинків на червоній лінії забудови вулиці (№44 і 44-е) та флігелів (№ 44-б, 44-в, 44-г) у глибині подвір'я. Історія садиби відома з серед. 19 ст., коли вона належала ко­лезькому асесору В. Стишинському і мала забудову, характерну для Києва цієї доби. До неї входили малоповер­хові цегляно-дерев'яні будинки, значну частину ділянки займали сад і подвір'я. З того часу зберігся фасадний будинок № 44-е. В кін. 1890-х рр., у період будівельного підйому, дочка поперед­нього власника О. Стишинська, яка володіла майном з 1896, оновила забу­дову, спорудивши два прибуткові бу­динки (№ 44 і 44-б), виконані за майже ідентичними проектами арх. А.-Ф. Краусса.

Після зведення їх на ділянці утво­рилися два послідовно розташовані по­двір'я, найвіддаленіше з яких займали господарські малоповерхові споруди, що збереглись у значно перебудовано­му вигляді й не мають архітектурної цінності (№ 44-в, 44-г). Після закін­чення будівництва О. Стишинська не змогла розрахуватися з кредиторами і в 1900 майно описали за борги. 1901 на публічних торгах домоволодіння при­дбав купець 2-ї гільдії М. Фальберг, який залишався його власником до 1910-х рр.