Історія садиби простежується з 1849, коли вона перейшла у власність колезького асесора Т. Драгомирецького. Тоді з боку вулиці тут стояв двоповерховий дерев'яний, у плані Г-подібний буди­нок, зведений у формах класицизму за зразковим проектом фасадів № 2.

У 1871 його розширено одноповерховою дерев'яною прибудовою, в наступному році — добудовою вхідного тамбура зі сходами на правому фланзі вуличного фасаду.

1881 з лівого боку будинку прибудовано другий тамбур зі входом на перший поверх. 1899 новий домо­власник А.-Г. Райзман замовив арх. А.-Ф. Крауссу проект чотириповерхо­вого флігеля. Розташований у глибині садиби паралельно вулиці, цегляний, у плані Т-подібний, односекційний флі­гельний будинок оздоблено в стилі історизм з використанням ренесансно-барокового декору. Ймовірно, під ке­рівництвом А.-Ф. Краусса одночасно було реконструйовано й наявний буди­нок: фасади обкладено цеглою та при­крашено ліпленим декором, над входом споруджено декоративну вежку.

У кін. 1990-х рр. обидві споруди капітально відремонтовано. При цьому флігель істотно реконструйовано зі збережен­ням чолової фасадної стіни та над­будовою п'ятого і мансардного (в цент­рі) поверхів, переплануванням, замі­ною віконного заповнення, через що він втратив історико-архітектурну цін­ність.

Двоповерховий на невисокому цоколі, дерев'яний, обкладений цеглою, тинь­кований (з імітацією цегляного муру­вання під розшивку швів), у плані на­ближений до прямокутника. Дах вальмовий, критий дахівкою, що імітує черепицю.

Оздоблений у стилі історизм з рисами неоренесансу. Композиція головного фасаду асиметрична: розташований праворуч тамбур завершено аттиковим поверхом і восьмигранною шатровою вежею. Вікна другого поверху оздобле­но простими лиштвами, центральні вікна фланковано модифікованими ло­патками з композитними капітелями. Простінки між вікнами декоровано вертикальними фільонками з пишним рослинним ліпленим орнаментом. Вежа і витончений орнамент надають будин­ку парадності. Аналогічний декор за­стосовано в підвіконних фільонках. Надвіконні вузькі горизонтальні фільонки містять геометричний ланцюго­вий орнамент. Бічний фасад, відкритий у бік садиби № 36 на вул.Саксаган­ського, також має вікна, оздоблені лиштвами й сандриками.

Будинок — рідкісний зразок забудови Києва серед. 19 ст., який завдяки на­ступним перебудовам і ремонтам отри­мав репрезентативний вигляд і вдало вписався в навколишню забудову.