Оздоблений у стилі модерн. Композиція фасаду вздовж вул. Саксаганського симетрично-осьова. Центральну частину підкреслено еркером, що в нижній частині утворює портал го­ловного входу, в який винесено сходо­ву клітку. Еркер завершено аттиковим поверхом з модифікованими пінаклями. Віконні прорізи сходової клітки мають тристулкове заповнення з готич­ним орнаментом — кола та стрілчасті арки. Вікна прикрашено сандриками та підвіконними поличками. Бічні розкріповки підкреслено настінними піло­нами на рівні четвертого поверху, за­вершеними пінаклями. Пілони оформ­лено характерним для стилю модерн орнаментом у вигляді кіл з двома пара­лельними смугами. Між пінаклями — прямокутні тридільні фронтони. Кар­низ у вінцевій частині будинку оздоб­лено дентикулами.

Фасад вздовж вул. Еспланадної виріше­ний асиметрично. В його оздобленні використано такі ж елементи: моди­фіковані пінаклі в завершеннях на­стінних пілонів та еркера, тристулкові вікна, прикрашені сандриками та під­віконними поличками тощо. Віконні прорізи підвального поверху перероб­лено та пристосовано під вхідні групи різних установ, що містяться тепер у будинку. В розкріповці наріжної части­ни фасаду з боку вул. Еспланадної, згідно з проектом, здвоєні віконні прорізи та велике аркове вікно на рівні другого - третього поверхів вирішено у вигляді неглибоких ніш. Збереглись оригінальні балконні ґрати.

Споруда — цікавий зразок прибут­кового будинку поч. 20 ст., формує початок парного боку вул. Саксаганського.

1927 - 41 у квартирі № 2 будинку про­живав Челомей Володимир Микола­йович (1914 -  84) — вчений у галузі механіки і процесів керування, акад. АН СРСР (з 1962), дійсний член Міжна­родної академії астронавтики (з 1974), двічі Герой Соціалістичної Праці (1959, 1962), генеральний конструктор авіа­ційної техніки СРСР (з 1959), творець ракети-носія «Протон». У період проживання у цьому будинку, де оселила­ся родина Челомеїв після переїзду з Дніпропетровська, навчався у трудовій школі-семирічці (1927 - 29), автомобільному технікумі (1929 - 32). З 1932 сту­дент авіа факультету Київського машинобудівного інституту (з 1933 Київ­ський авіаційний інститут; містився на сучасній вул. Б. Хмельницького, 51-а). Опублікував 1936 підручник «Короткий курс векторного аналізу». Одночасно слухав курс лекцій в Київському уні­верситеті. 1937 вступив до аспірантури Інституту математики АН УРСР. 1939 захистив дисертацію, присвячену проблемам динамічної стійкості елементів авіаційних конструкцій, що була вид­рукувана окремим виданням. 1940 прийнятий у спеціальну докторантуру при АН СРСР серед 50 кращих канди­датів наук, направлених з усіх рес­публік СРСР. 1941 переїхав до Москви,

працював у Центральному інституті авіаційного моторобудування, де ство­рив 1942 перший в СРСР пульсуючий повітряно-реактивний двигун.

2001 на фасаді будинку № 3 на вул. Саксаганського (помилково) встановле­но бронзову меморіальну дошку В. Челомею (арх. С. Карлович).

Тепер на першому поверсі магазини та офіс [1332].