Історична довідка:
Чотириповерховий з напівповерхом, цегляний, пофарбований, односекційний, у плані прямокутний. Перекриття пласкі, дах двосхилий, з бляшаним покриттям. Має по чотири квартири на кожному поверсі, двоє сходів (парадні і чорні).
Оздоблений у стилі історизм. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, підкреслена центральною, слабо виявленою розкріповкою, завершеною лучковим фронтоном. Прямокутні віконні прорізи акцентовано замковими каменями. Вікна третього поверху прикрашено надвіконними фільонками з рослинним ліпленим орнаментом, вікна четвертого поверху завершуються прямими й трикутними сандриками.
На першому-другому поверхах міжвіконня декоровано лопатками (на першому поверсі оброблено дощаним рустом), на третьому-четвертому поверхах — високими модифікованими пілястрами.
В лівій частині будинку влаштовано проїзд на господарське подвір'я, над яким в антресолях — невелике приміщення на два вікна. У парадних вхідних приміщеннях збереглися керамічна плитка на підлозі та огородження двомаршових сходів. Будинок — характерний зразок забудови Києва кін. 19 ст. Садиба являє інтерес з погляду цілісного містобудівного утворення, історія формування якого простежується з серед. 19 ст.В садибі проживали відомі діячі науки та культури, громадсько-політичного життя.
1945—48 у квартирі № 25 будинку (№ 44-б) — Горбачов Омелян Григорович (1892—1965) — діяч більшовицької партії, член Київського комітету РСДРП (б) в 1917, Міського районного комітету партії в 1917—18. У період проживання в цьому будинку — голова Республіканського профспілкового комітету автотранспортників, депутат Верховної Ради УРСР. Пізніше жив на сучасному просп. Перемоги, 22. Ім'ям О. Горбачова названо вулицю в Києві.
1944—52 у квартирі № 42 будинку (№ 44-б) — Гуреїв Олекса (Олексій Іванович, 1913—99) — письменник. У цей час написав романи «Наша молодість» (1949), «Життя іде» (1954). Пізніше мешкав на сучасній вул. Жилянській, 62/64.
1944—54 у квартирі № 44 будинку (№ 44-б) — Олійник Степан Іванович (1908—82) — поет-сатирик. В період проживання у цьому будинку вийшли збірки «Мої земляки» (1947), «Наші знайомі» (1948; Державна премія СРСР, 1950), «З щирим серцем, а про декого з перцем» (1953), «Який Сава — така й слава» (1954). В 1952 написав лібрето до опери О. Сандлера «В степах України» за однойменною п'єсою О. Корнійчука. Пізніше жив на вул. Червоноармійській, 6. З осені 1931 до літа 1932 в будинку (№ 44-б) — Островський Микола Олексійович (1904—36) — письменник. У цей час закінчував першу частину роману «Як гартувалася сталь». Пізніше жив у Москві. Ім'ям М. Островського названо вулицю в Києві.
Тепер у будинку № 44-б ветеринарний госпіталь.