⦁ Садиба 19 ст., в якій проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя, містилася явочна квартира Радянського підпільного райкому ЛКСМУ (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 44, 44-б, 44-е. Займає суміжні рядові ділянки, складається з двох фасадних будинків на червоній лінії забудови вулиці (№44 і 44-е) та флігелів (№ 44-б, 44-в, 44-г) у глибині подвір'я. Історія садиби відома з серед. 19 ст., коли вона належала колезькому асесору В. Стишинському і мала забудову, характерну для Києва цієї доби. До неї входили малоповерхові цегляно-дерев'яні будинки, значну частину ділянки займали сад і подвір'я. З того часу зберігся фасадний будинок № 44-е. В кін. 1890-х рр., у період будівельного підйому, дочка попереднього власника О. Стишинська, яка володіла майном з 1896, оновила забудову, спорудивши два прибуткові будинки (№ 44 і 44-б), виконані за майже ідентичними проектами арх. А.-Ф. Кра- усса. Після зведення їх на ділянці утворилися два послідовно розташовані подвір'я, найвіддаленіше з яких займали господарські малоповерхові споруди, що збереглись у значно перебудованому вигляді й не мають архітектурної цінності (№ 44-в, 44-г). Після закінчення будівництва О. Стишинська не змогла розрахуватися з кредиторами і в 1900 майно описали за борги. 1901 на публічних торгах домоволодіння придбав купець 2-ї гільдії М. Фальберг, який залишався його власником до 1910-х рр.
Житловий будинок, 1850—51 (№ 44-е). На червоній лінії забудови вулиці. Первісно дерев'яний з мезоніном, на цегляному підмурку. 1894 обкладений цеглою. У 1990-х рр. реконструйований.
Двоповерховий, перший поверх тинькований, другий пофарбований, симетричний за композицією, у плані П-подібний. Перекриття пласкі, дах напіввальмовий, з бляшаним покриттям.  Оздоблений у стилі пізнього класицизму. Чоловий фасад з непарною кількістю прорізів має центральний вхід і двовіконні бічні прясла, виділені лопатками. Прямокутні вікна другого поверху прикрашено напівлиштвами, підвіконними дошками й міжвіконними фільонками фігурного абрису. Фасад розкреслено міжповерховим гуртом, завершено нешироким карнизом з зубчастим декором. Первісне опорядження інтер'єрів не збереглося.

Будинок — рідкісний зразок забудови вулиці серед. 19 ст.