За планами 1853 і 1856, на яких зображено садибу київського купця М. Балабухи (тепер № 27, 27-б), суміжна з нею ділянка (сучасна № 25) з розташованим вздовж спільної межі дерев'яним сараєм належала купцям Лічковим. На поч. 20 ст. власником садиби був купець 1-ї гільдії П. Попов.

Головний будинок (№ 25-а). Зведений в останній чв. 19 ст. як прибутковий з першим торговельним, другим житловим поверхами. Можливо, до його об'єму ввійшли частини попередньої будівлі (на це вказують склепінчасті перекриття окремих підвальних приміщень та проїзду на подвір'я). На поч. 20 ст. в будинку містилися великі галантерейно-мануфактурні магазини «Новий час», «Реноме», магазини дамського та чоловічого вбрання «Елегантний світ», «Ліон». 1967 надбудовано третій житловий поверх зі світловим ліхтарем над сходами. Під час капітального ремонту на зламі 1980—90-х рр. відремонтовано дах із заміною покриття, облицьовано цоколь, частину прямокутних вітрин першого поверху перетворено на аркові, встановлено нові балкони (раніше був один балкон над проїздом).

Триповерховий з глибокими підвалами, цегляний, пофарбований (цоколь на головному фасаді облицьовано гранітом), у плані Г-подібний, розділений проїздом на подвір'я на дві частини з окремими сходовими клітками. Перекриття пласкі (на третьому поверсі — залізобетонні). Дах двосхилий, з шиферним покриттям. Первісне внутрішнє планування не збереглося. Оздоблений у стилі історизм з елементами неоренесансу. Головний фасад має симетричну ритмічно-ярусну композицію. Проїзд на подвір'я, два входи у будинок і наріжжя фланковано рустованими лопатками (до 1967 осі проїзду й входів були акцентовані прямими аттиками). Горизонтальні членування визначають карниз над першим поверхом, розбитий на прямокутні нішки-метопи первісний вінцевий фриз з зубчастою крайкою, спрощений карниз третього (надбудованого) поверху. Відновлені великі вітрини першого поверху перекрито трицентровими арковими перемичками із замковими каменями (у правій частині фасаду збереглися прямокутні вітрини), вікна другого поверху й отвори входів та проїзду — напівциркульними перемичками в обрамленні архівольтів з радіально розташованими сухариками. Вікна над входами завершено прямими сандриками. На третьому поверсі й на тильному фасаді прорізи прямокутні. Доповнені вітражами вхідні дерев'яні двері належать до гарних зразків мистецької столярної роботи поч. 20 ст. Окрім чарункових ґрат двомаршових кам'яних сходів, опорядження інтер'єрів не збереглося.

Будинок — яскравий зразок історичної забудови Подолу змішаного торговельно-житлового призначення.