У 1920-30-і рр. тут проживав Драй-Хмара Михайло Панасович (1889-1939) — поет і літературознавець. У цей час викладав у різних навчальних закладах, у т. ч. у медичному інституті (1923-29), працював в Інституті мовознавства ВУАН (1930-33). Підготував першу збірку поезій «Проростень», яка вийшла друком 1926. Дві інші збірки — «Сонячні марші» та «Залізний обрій» побачили світ тільки 1969. У 1926 опубліковано його монографію «Леся Українка — життя і творчість», 1929 — у «Записках Історико-філологічного відділу ВУАН» статтю «Поема Лесі Українки „ Віла Посестра" на тлі сербського та українського епосу». Перекладав українською твори світової класики. Разом з М. Зеровим, П. Филиповичем, Н. Вургардтом, М. Рильським належав до літературного угруповання неокласиків. Вперше поет був заарештований 21 березня 1933, звинувачений у причетності до контрреволюційної націоналістичної організації, яка нібито діяла у Кам'янець-Подільському університеті, де він працював викладачем 1918-23. 16 липня його відпустили через відсутність доказів. Арешт був підставою для звільнення з Інституту мовознавства, виключення із Спілки наукових працівників, заборони друкуватися. Вдруге органи НКВС заарештували поета у його квартирі 6 вересня 1935. 28 березня 1936 засуджений за сфальсифікованим звинуваченням у приналежності до націоналістично-терористичної групи М. Зерова на 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Відбував покарання на Колимі. У травні 1938 додано ще 10 років за участь в антирадянській пропаганді у таборі. Помер в Усть-Тайожному 19 січня 1939. Реабілітований 1989 [223].