Шолом-Алейхем (справж. — Рабинович Шолом Нохумович; 1859—1916) - письменник. Родом з України, біль­шість творів написав у Києві та Львові (мовами іврит, ідиш, російською). У 1887—1907 жив у Києві, який у його творах названий Єгупець. У київський період написав повісті «Тев'є-молоч- ник», «Менахем-Мендл», «Залізнич­ні оповідання». Мешкав у Києві на вулицях Саксаганського, 27 (див. ст. 486.63), Червоноармійській, 5 (будинок не зберігся). Ім'ям Шолом-Алейхема названо вулицю в Києві.

Бронзову постать письменника вста­новлено на гранітному постаменті. Шолом-Алейхем зображений на повний зріст, у русі, права рука з капелюхом високо піднята над головою у вітально­му жесті, ліва спирається на палицю. Одягнений в довге вузьке пальто, на шиї шарф. Образне вирішення пам'ят­ника відзначається реалістичністю, ретельним відтворенням рис зовніш­ності (довге густе волосся, пухнасті ву­са, м'яка усмішка), увагою до окремих деталей, виразним силуетом. Скульп­тура, сповнена внутрішнього руху та емоційності, розрахована на круговий огляд. З правого боку на постаменті встановлено фрагмент гранітної балю­стради з трьома фігурними балясина­ми. Постамент стоїть на двох високих сходинках, на гранях яких викарбувано прізвище письменника українською та ідиш мовами. З тильного боку поста­менту, зліва знизу — підписи авторів і дата спорудження.