В 1860-і рр. на ділянці розта­шовувалися одноповерховий дерев'я­ний будинок з боку вулиці та двопо­верховий цегляний флігель вздовж північної (правої) межі подвір'я — пер­ша цегляна споруда в кварталі (збере­глася у складі північно-західного дворо­вого крила). 1873 домовласник отримав дозвіл від Міської управи на прибудову до наявного флігеля цегляного двопо­верхового будинку. Проект новобудови з центральним балконом та шатровою даховою вежкою на вуличному фасад (втрачена) розробив арх. О. Шіле, кот­рий і керував роботами. За «Статис­тичними відомостями» 1884, домово­лодіння Я. Кияка складали подвір'я і сад пл. 400 кв. сажнів, двоповерхові цегляні будинок і флігель, а також дерев'яні під бляхою сараї і стайні. У будинку та флігелі було по чотири квартири (дво-, чотири- і п'ятикімнат- ні). В 1890-х рр. на подвір'ї звели нові служби, цегляний сарай за проектом арх. А.-Ф. Краусса (не зберігся). До 1916 садиба належала родині Кияків, квартири й приміщення здавали в оренду, зокрема будівельній конторі відомого київського будівельника Й. Зекцера (містилася тут 1912). У ра­дянський час будинки було націо­налізовано. За проектом 1939, розроб­леним у проектно-кошторисному бюро РЖУ Молотовського р-ну (автор — Тандарін), чоловий будинок надбудова­но третім поверхом.

Триповерховий, частково з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані П-по- дібний. Має центральний проїзд на подвір'я та дві асиметрично розташо­вані сходові клітки (у лівій фасадній частині й у місці прилягання правого дворового крила). Перекриття пласкі, дерев'яні, над проїздом коробові цег­ляні склепіння з розпалубками. Дах вальмовий по дерев'яних кроквах, з бляшаним покриттям.

Симетричний за композицією голов­ний дев'ятивіконний фасад оздоблено у стилі історизм з рисами неорене- сансу. Його площину розкреслено між­поверховими гуртами й міжвіконними рустованими лопатками. Центр виділе­но аркою проїзду й арковим вікном другого поверху (первісно слугувало виходом на балкон), фланкованим дво­ма тричвертєвими колонами тоскан­ського ордера. Інші вікна, а також роз­ташовані обабіч проїзду вхідні отвори (лівий веде до двомаршової сходової клітки, правий — в окреме приміщен­ня) прямокутної форми, з замковими каменями в межах первісної двоповер­хової частини будівлі. Декор цегляний. Підвіконня другого поверху оздоблено муруванням у вигляді частих верти­кальних прорізів. Балкони з металеви­ми ґратами влаштовано всупереч пер­вісному проекту.

Будинок являє цінність як витвір відо­мого київського архітектора 2-ї пол. 19 ст. О. Шіле.

Тепер більшу частину приміщень зай­мають офіси та установи, на першому поверсі туристичне агентство «Інтер- клуб».