Складається з головного будинку (№ 29) і двох флігелів (№ 29-б і № 27), які 1890—95 належали дворянину Г. Нейману. За описом нерухомого майна 1891, у садибі № 29 розташовувалися: триповерховий будинок з жовтої цегли довж. 12,5 сажнів вздовж вул. Маловолодимирської (тепер вул. О. Гончара), двоповерховий будинок з жовтої цегли завдовжки 5,5 сажнів на вул. Рейтарській (вказані розміри відповідають параметрам плану наявного будинку № 29, що складається з двох частин — наріжної і ря-дової), двоповерхові цегляні служби на межі із садибою № 27 і дерев'яний ретирад (туалет) у глибині подвір'я (обидві будівлі знесено в кін. 19 ст.). До складу садиби № 27 входили два будинки (зберігся флігельний). 14 квітня 1895 садибу № 29 купив князь Є. Трубецькой, пізніше (до 1899) — й садибу № 27, якими володів до 1913. Ймовірно, у той період вуличні будинки підвищено до чотирьох поверхів і переоформлено їхні фасади, утворено спільне подвір'я садиби, на місці ретираду споруджено флігель № 29-б. У 1914—16 садиба перейшла у власність Й. та Б. Розенталів. Після націоналізації житлового фонду в 1922 будівлі передано під комунальні квартири.
Флігельний будинок № 27 з кін. 1960-х рр. використовується установами. Капітальні ремонти проведено у кін. 1960-х — на поч. 1970-х рр. та в 1999—2000.
Житловий будинок (№29). Утворений з двох чотириповерхових цегляних пофарбованих будинків — наріжного і прилеглого до нього рядового на вул. Рейтарській, які мають різну об'ємно-планувальну структуру, але спільний характер оздоблення чолових фасадів у формах ренесансно-барокової архітектури. Капітально відремонтований 1972.
Наріжний будинок у плані Г-подібний, двосекційний, з цокольним поверхом, має окремі входи.