За радянських часів будинок зазнав кілька капітальних ремонтів, був перепланований. Двоповерховий, цегляний, у плані Т-подібний. Чоловий фасад має симетричну композицію, з лівого боку — проїзд на подвір'я. Декор фасадів витримано у дещо спрощеному неокласицистичному дусі, характерному для творчого почерку О. Шіле. Рисунок балконних ґрат відповідає загальній стилістиці фасаду. Споруда належить до категорії невеликих прибуткових будинків кін. 19 ст. особнякового типу й має фонову архітектурну цінність у забудові центральної частини міста. 1890—1919 у семикімнатній квартирі № 6 (за тогочасною нумерацією) на другому поверсі праворуч від головного входу будинку проживав з родиною Кулаковський Юліан Андрійович (1855—1919) — філолог, археолог, історик Рима та Ромейської (Візантійської) імперії, перекладач, педагог, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН (з 1906). Доктор римської словесності (з 1888), доцент, професор, заслужений професор кафедри класичної філології Київського університету (1881—1919). У 1890—1906 секретар історико-філологічного факультету Київського університету. У 1905, 1908— 19 голова Історичного товариства Нестора-літописця при університеті, член багатьох наукових товариств, зокрема Імператорської археологічної комісії, Імператорського Російського археологічного товариства. Учасник VI—XV Всеросійських археологічних з'їздів. Праці 1870—90-х рр. присвячені історії давніх Греції та Риму, римських установ, латинській епіграфіці. У 1890— 1900-х рр. займався археологічними розкопками в Криму (Керч, Ольвія, Херсонес), студіюючи віднайдені ним пам'ятки у перебігу з історією краю. У 1900—10-х рр. досліджував історію Візантії. Головний науковий твір останнього періоду творчості — перша ґрунтовна праця в галузі візантології в Україні «Історія Візантії» (1910—15, т. 1—3) — написана на основі опрацьованих літописів й різноманітних свідчень ромейських хроністів. Автор перекладу з латини «Діянь» римського історика 4 ст. Амміана Марцелліна (1906—08, вип. 1—3), «Аланського послання» єпископа Феодора (1898).

В будинку бували друзі та колеги вченого С. Голубєв, М. Дашкевич, Г. Зенгер, В. Іконников, І. Каманін, В. Лати- шев, О. Соболевський, Є. Трубецькой, Т. Флоринський та ін.

Тепер будинок займає поліклініка Київського міського центру радіаційного захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи