1956—79 у квартирі № 31 проживав Гречина Михайло Гнатович (1902— 79) — архітектор, спеціаліст у галузі архітектури спортивних споруд. У цей період брав участь у розробці гене­рального плану Виставки досягнень народного господарства УРСР (тепер Національний виставковий центр України), проектуванні й зведенні вис­тавкового павільйону «Металургія» (1952—58; у співавт.); за його проекта­ми побудовано Палац спорту на вул. Еспланадній, 1 (1958—60; у співавт.), проведено реконструкцію стадіону «Динамо» на вул. М. Грушевського, 3 (1956—66). Один з авторів проекту будинку Торговельно-промислової па­лати УРСР на вул. Великій Жито­мирській, 33 (1964—69). Основна спо­руда архітектора — Центральний рес­публіканський стадіон на вул. Червоно- армійській, 55, зведений 1937—41 з трибунами на 50 тис. місць. 1966—67 та 1978—79 керував реконструкцією спортивного ядра стадіону із збільшен­ням його місткості до 100 тис. місць. 1956—78 у квартирі № 60 мешкав Холостенко Микола В'ячеславович (1902—78) — архітектор, реставратор пам'яток архітектури. Під час прожи­вання у цьому будинку розробляв (у співавт.) проекти реставрації дав­ньоруських пам'яток: Золотих воріт у Києві (1970-і рр.); Борисоглібського (1952—58) і Спаського (1953—56) со­борів, П'ятницької церкви (1962) в Чернігові; Великої дзвіниці Києво-Пе­черської лаври (1957—61) у Києві та ін. пам'яток. Брав участь у проектуванні Центрального ботанічного саду АН УРСР ім. М. Гришка (1951—64). Автор наукових праць з питань архітектури, наукових розвідок про творчість архі­текторів В. Беретті, І. Григоровича-Бар- ського, А. Квасова, С. Ковніра, П. Нейолова та ін. [1174].