Чотириповерховий, цегляний, пофар­бований, у плані Т-подібний. Симет­ричну структуру будинку утворено двома житловими секціями з двомар- шовими сходовими клітками, які мають виходи на вулицю і на подвір'я. З ліво­го боку першого поверху — проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі, дах дво­схилий, з бляшаним покриттям. Вирішений у цегляному стилі. Триосьову композицію головного фасаду ут­ворено виділенням центрального та флангових одновіконних прясел, які вирізняються арковою формою про­різів: на другому поверсі — лучкового абрису, на третьому й четвертому — напівциркульного. Балкони з масивним цегляним огородженням (на флангах) та ґратами (у центрі). Балкони другого поверху спираються на ступінчасті кронштейни (на правому фланзі бал­кон втрачений). Проміжні фасадні пло­щини містять по чотири прямокутні вікна із замковими каменями на кож­ному поверсі. Заповнення підвіконь третього поверху рядом вертикальних смужок повторює рисунок балконних огороджень. Перший поверх, заверше­ний спрощеним гуртом, має рівну по­верхню, другий і третій об'єднано ви­сокими міжвіконними лопатками зі ступінчастим завершенням, четвертий (надбудований) розкреслено горизон­тальним рустуванням. Від первісної вінцевої частини фасаду зберігся де­корований зубцями карнизний гурт, фрагменти центрального і флангових аттиків. їхні форми певною мірою відтворено в наявному завершенні. Дворовий фасад позбавлений архітек­турного декору.

Будинок — характерний зразок житло­вої забудови міста кін. 19 ст.

У кін. 19 ст. тут проживали викладачі Музичного училища Київського від­ділення Російського музичного това­риства.

Мулерт фон Фрідріх Вільгельмович (1859—1924) — викладач по класу віо­лончелі. У нього навчався композитор І. Сац. У грудні 1891 у приміщенні Міського театру відбулися два концер­ти під керівництвом фон Ф. Мулерта з творів П. Чайковського, який відві­дав викладачів училища на вул. Про­різній.

Риб Євген Августович (1859—1924) — композитор і диригент, викладав теоре­тичні предмети. Його учнями були ком­позитори Р. Глієр, І. Сац, К. Стеценко, піаніст Л. Ніколаєв.

1906-11 у будинку містилася редакція щоденної газети польською мовою «Dziennik kijowski». Заснована 1906. Видавці-редактори — Ф. Михайловський (голова Ради старшин Київсько­го польського громадського зібрання «Кресало») та А. Червінський (голова Польського товариства любителів мис­тецтв). З 1911 адреса редакції — вул. Хрещатик, 38 (будинок не зберігся). Була близькою до польської партії «на­родовців».

Тепер на першому поверсі будинку офісні приміщення, кафе [1175].