Київское вище військове авіаційне інженерне училище - вищий військово-навчальний заклад Збройних Сил СРСР, один з провідних військово-навчальних закладів і наукових центрів Радянського Союзу з підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів різних спеціальностей для військово-повітряних сил. Після розпаду Радянського Союзу - головний і єдиний військово-навчальний заклад в Україні, який здійснював підготовку всіх видів інженерних і тилових офіцерських кадрів ВПС ЗС України.

Засноване 1 вересня 1951 як Київське вище інженерне радіотехнічне училище ВПС Радянської Армії (КВІРТУ ВВС СА). У зв'язку зі збільшенням кількості факультетів і переходом на підготовку авіаційних інженерів всіх основних напрямків з квітня 1956 року КВІРТУ ВВС СА було перейменовано в Київське вище інженерно-авіаційне військове училище Військово-Повітряних Сил. З травня 1973 КВІАВУ став називатися Київським вищим військовим авіаційним інженерним училищем (КВВАІУ). Назва «КВВАІУ» навчальний заклад пронесло через розпад Радянського Союзу, поки 25 липня 1992 не було затверджено нову назву: Київський Інститут Військово-Повітряних Сил (КІВВС). Училище мало дуже високу репутацію, конкурс при вступі становив 15 абітурієнтів на одне місце. При училищі діяли вчені ради з присудження докторських і кандидатських вчених ступенів, працювала ад'юнктура. Училище розміщувалося в двох кампусах: на Повітрофлотському проспекті - 29-е військове містечко, де знаходився основний навчальний корпус, і в 34-му військовому містечку на вулиці Григорія Андрющенка (недалеко від перетину проспекту Перемоги і вулиці Чорновола). Основний навчальний корпус розміщувався за поштовою адресою Повітрофлотський проспект, будинок № 30 - в масивному триповерховій будівлі дореволюційної споруди. Під час Першої світової війни в будівлі розміщувалося 2-е Київське піхотне училище, тоді ж і побудоване на землях Володимирського Київського кадетського корпусу. Крім того, у училища був навчальний аеродром біля аеропорту Жуляни. На аеродромі знаходилося близько десятка літаків і вертольотів різних типів призначених для проходження інженерної практики. Польоти не здійснювалися. Пізніше на базі навчального аеродрому КВВАІУ було створено Державний музей авіації України.

З 3 липня 2000 року, військово-навчальний заклад перестав існувати як такий, його було реорганізовано, курсантський склад був передислокований до Харкова на базу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.