Численні знахідки фрескового тиньку свідчать про те, що стіни храму були розписані. Під час розкопок церкви знайдено залишки ювелірної майстерні з обробки бурштину 12—13 ст. та скарб срібних монет київського князя Володимира Ольгердовича (1362—94).

Більшу частину храму знищено під час спорудження Покровської церкви та пізнішими похованнями. Будівлю атрибутують як церкву Різдва Богородиці київської вірменської громади 14— 15 ст. Імовірно, після розгрому Києва Менглі-Гіреєм 1482, церкву відновлено в дерев'яному вигляді, однак вона згоріла 1651. У 1685 київський купець М. Тернавіот на цьому місці побудував дерев'яну Покровську церкву. 1766—72 арх. І. Григорович-Барський звів храм, що зберігся донині.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.