Двоярусна, цегляна, тинькована, у плані квадратна. Верхній ярус — нижчий і вужчий — завершено чотиригранною приземкуватою банею з бляшаним покриттям, глухим ліхтарем, двоярусним шпилем, яблуком і хрестом.
Вирішена у стилі класицизм в ордерній системі. Нижній ярус складається з двох склепінчастих поверхів і невисокого горища, які з'єднуються крутими сходами у товщі південно-західного і західного муру. Середні приміщення поверхів перекрито хрещатим склепінням, бічні камери — коробовим. Внутрішню структуру позначено на фасадах двома горизонтальними рядами прорізів і бленд. Центри фасадів акцентовано трикутними фронтонами, в тимпанах яких — круглі горищні віконця, наріжжя — розкріпованими пілястрами спрощеного тосканського ордера. Фасади триосьові з напівкруглими вікнами другого ярусу над центральними входами, окрім східного, чотиривіконного, розчленованого навпілпілястрою, обабіч якої — окремі входи. Вікна і бленди — з лучковими перемичками, на другому поверсі оформлені рамковими лиштвами з замковими каменями, на першому підкреслені профільованими прямими сандриками. Такі ж сандрики мають площинні портали лучкових за формою входів. Верхній ярус з чотирьох боків прорізано великими, перекритими циркульними арками дзвоновими отворами, фланкованими здвоєними пілястрами на п'єдесталах. Отвори обрамлено профілем з замковим каменем, унизу огороджено фігурними ґратами.
Дзвіниця — пам'ятка 19 ст., що продовжує давню національну традицію зведення окремих споруд для церковних дзвонів.
Тепер єдиний комплекс Подільської Свято-Покровської церкви, в якій містяться дзвіниця храму та проскурня.