Триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, пофарбований, односекційний, у плані прямокутний з уступчастим південно-східним наріж­жям. Вхід з боку подвір'я. Дах двосхи­лий, з бляшаним покриттям.

Вирішений у стилі неоренесанс із застосуванням цегляного й ліпленого декору, а також фактурного тиньку в оздобленні лопаток і підвіконь першого поверху. Симетричну структуру голов­ного фасаду формують одновіконні фланги, виділені двоярусними рустова­ними лопатками з арковими нішками у завершеннях та трохи підвищеними прямими аттиками. У центрі середньої п'ятивіконної площини — два балкони, на флангах — по одному (третій по­верх). Чіткі горизонтальні членування позначено міжповерховими гуртами, підкресленими смужками зубців, над- цокольним і підвіконними поясами. Вінцевий карниз спрощеного профілю підтримує дрібна аркатура. Прямокут­ні віконні прорізи кожного поверху оздоблено неоднаково. На першому поверсі — клинчастими замковими ка­менями, уступчастими нішками у про­стінках та підвіконними фільонками, заповненими декоративною крихтою; на другому — верхнім пояском з суха­риків, здвоєними пілястрочками у про­стінках та поребриком у підвіконних фільонках; на третьому — верхнім ря­дом зубців, вертикальними ліпленими гірляндами у міжвіконних імпостах та підвіконними вставками з рослинним орнаментом. Пластичним акцентом фа­саду виступає крайнє аркове вікно на лівому фланзі першого поверху, обрам­лене рустованим архівольтом, який спирається на приземкуваті напівколонки стилізованого романського орде­ра. Єдиним декоративним елементом дворового фасаду є міжповерховий гурт.

Будинок відзначається оригінальніс­тю архітектурного вирішення, незва­жаючи на застосування типових для кін. 19 — поч. 20 ст. прийомів і форм [1157].