Під час спорудження чотириповерхового будинку було вирішено надбудувати ще й мансардний поверх.
Чотири поверхи, як було прийнято у прибуткових будинках, мали ідентичне планування — по дві п'яти- і шестикімнатні квартири. Це планування у цілому збереглося. Цегляний, односекційний, у плані Т-подібний. Вирішення фасаду симетрично - осьове. Центр виділено широким ризалітом з оригінальним двоколонним портиком входу. Капітелі колон орнаментальні, ліпні. Фасади пофарбовано по цеглі. Декор фасаду архітектурний і орнаментальний, досить стриманий, стилістично неоднорідний, з переважанням рис модерну. Декоративне оздоблення — балконні ґрати, карниз на спарених кронштейнах, мальовнича мансарда — надають будинку класичної завершеності та органічної цілісності. Збереглися деталі оздоблення інтер'єра — ліпні тяги стелі, карнизи, розетки, столярні заповнення вікон і дверей.
Будинок — характерна пам'ятка житлового будівництва на перехідному етапі розвитку архітектури від еклектизму до модерну.
Садиба пам'ятна й тим, що на її території був будинок (не зберігся), в якому 1902—07 функціонувала перша у Києві «Рятувальна станція Товариства швидкої медичної допомоги», заснована 30 червня 1902. Пізніше містилася на вул. Рейтарській, 22 [482].