На поч. 1899 дирекція інституту звернулася до Управління державного майна Київського генерал-губернаторства з проханням надіслати з лісництва саджанці та насіння. З фастівського лісництва мали надійти сіянці дикого каштану, з бердичівського — береста, з Юзвинського (ст. Калинівка) — липи, з черкаського — інших порід дерев. У наступному році саджанці отримано з університетського ботанічного саду й садівництва В. Крістера у Києві. 1900 під керівництвом проф. П. Сльозкіна зроблено планування алей і доріжок.

Планування вирішено в пейзажному стилі. Головною композиційною віссю парку є поперечна алея з каштанів, що бере початок від просп. Перемоги навпроти входу до зоопарку. Ця алея по пологому схилу підводить до головного навчального корпусу інституту. Перед нею розкритим в бік парку величезним курдонером створено просторий озеленений партер, доповнений п'ятьма стрункими ялинами перед головним фасадом будинку. Триповерхова система основних доріг доповнена алеєю вздовж довгої осі парку, а також кількома звивистими прогулянковими алеями в його глибині. Паралельно просп. Перемоги прокладено додаткову алею завширшки 5 м, обсаджену каштанами, зручну для пішоходів. Від проїжджої частини вона відокремлена широкою партерною смугою трав'яних газонів, доповненою з боку магістралі живою огорожею з чагарників. У парку налічується 25 видів насаджень, основними з яких є липа, клени гостролисті і сріблясті, ялина, дуб, каштан, береза, акація біла, берест, тополя, ясен. Є також екземпляри дорослої сосни Веймутова, групи модрини.

У північно-східній частині парку, біля входу з боку просп. Перемоги поряд зі станцією метро 1967 споруджено пам'ятник викладачам, співробітникам та студентам політехнічного інституту, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 [1152].