Зведений за проектом арх. І. Кітнера для проведення дослідів у галузі тваринництва на сільськогосподарському відділенні інституту. Засновником і першим директором учбового скотного двору (з 1899) був Чирвинський Микола Петрович (1848—1919) — декан сільськогосподарського відділення (1898—1904), директор інституту (1905—1906). Як зазначала газета «Киевлянин», на першому поверсі будинку розташовувалися приміщення для великої та дрібної худоби, манеж, на другому — помешкання для службовців. Стійла для худоби у бічних одноповерхових крилах виділялися високо розміщеними вкороченими вікнами. На торцях крил були ворота для худоби, акцентовані люкарнами. Центральний двоповерховий об'єм з вісьмома наріжними трикутними фронтонами, накладеними на прямі аттики, перекривав чотиригранний шатровий дах із заломом (не збереглися). Навколо будинку був огороджений вигін. Після переведення сільськогосподарського інституту до Голосієва (існував на території КПІ 1922—1930), будинок капітально реконструйовано у зв'язку з новим характером використання: над бічними крилами надбудовано другий поверх, розтесано вікна, замуровано торцеві входи, змінено внутрішнє планування й форму дахів тощо. У 1960-х рр. частково облицьований керамічною плиткою. Двоповерховий, цегляний (північний і торцеві фасади обкладені керамічною плиткою), в плані прямокутний. Перекриття пласкі. Двосхилий дах над центральною частиною і вальмові дахи бічних крил вкрито шифером. Первісне внутрішнє планування не збереглося.
Вирішений у формах цегляного стилю з елементами неоренесансу. Симетрична за композицією споруда складається з підвищеного центрального об'єму на п'ять віконних осей і крил на сім віконних осей кожне. Прорізи вікон і дверей лучкові, на другому (надбудованому) поверсі — прямокутні. На південному фасаді частково зберігся первісний, виконаний у цеглі архітектурний декор: фризи першого та другого поверхів, утворені низкою великомасштабних ширінок, ступінчасті фартушки в міжвіконнях другого поверху, клинчасті перемички вікон, заглиблених у пласкі нішки, обрамлені нагорі сухариками.
Типологічно унікальна споруда є важливою функціональною частиною первісного архітектурного ансамблю КПІ. Тепер використовується органами правопорядку НТУ України «КПІ».