1934 було визначено майданчик для заводу — на околиці міста у районі Святошина. Ця територія раніше належала Рубежівській колонії для малолітніх правопорушників, що була тут з 1884. Головний арх. проекту заводського комплексу (1934) — Е. Масальський. Будівництво експериментального цеху здійснили архітектори П. Долищинський та О. Хорхот.
Будинок неодноразово добудовувався у 1950-х і 1970-х рр. Повністю змінено зовнішній вигляд бічних фасадів, над блоком побутових і виробничих приміщень надбудовано третій поверх. Ця надбудова і темне великомірне пофарбування дуже спотворили авторський художній задум і образне сприйняття споруди. Первісно цех проектувався з двох (що прилягали один до і одного паралельно по довгому боку) функціональних елементів - розміщеного у глибині виробничого цеху та об'єму побутових і робочих приміщень на передньому плані. Вищий виробничий цех було виявлено на бічних фасадах, своєю верхньою частиною виходив на головний. Цікавим є декоративне вирішення стіни головного фасаду об'єму побутових і виробничих приміщень. Симетрична композиція ґрунтується на протиставленні горизонталей вікон і вертикалей еркера та двох сходових кліток, що підсилюється і доповнюється різними пластичними елементами — тягами, лиштвами, нішами тощо. Планування блоку побутових і допоміжних приміщень — коридорне, з однобічним розташуванням кімнат. Виробничий цех — це єдиний простір інтер'єра. Стіни цегляні, фундамент — бутобетон і залізобетон, у цеху несучі конструкції із залізобетону, покрівля — руберойд, тепер — шифер.
Будинок відбиває пошуки образної виразності у вітчизняному промисловому будуванні. Тепер споруда — у комплексі акціонерного товариства «Київський верста-тобудівний концерн» (ВЕРКОН) [463].