Первісно прямокутний план будинку змінено прибудовою з боку подвір'я, в якій розташовано вхід. Тут у квартирі № 1 під час окупації міста гітлерівцями з вересня 1941 до червня 1942 містився Шевченківський запасний підпільний райком КП(б)У. Секретарем райкому був Ухо Микола Савич (1903-42), механік авторемонтного заводу. У підпіллі діяв під прізвищем М. Ніколаєнка. Після розгрому в жовтні 1941 основного складу Шевченківського райкому партії запасний райком здійснював велику агітаційну і диверсійну роботу. Райком мав явочні квартири на вулицях Басейній, З, Обсерваторній, 14 та ін. Підпільники діяли у майстернях таксомоторної станції «Київ-Товарний», на авторемонтному заводі. Розповсюджували повідомлення Радінформбюро, зривали вивезення молоді до Німеччини, організували підпільну друкарню, забезпечували людей необхідними документами тощо. Внаслідок масових каральних операцій гестапівців було розгромлено ряд підпільних організацій. У червні 1942 Шевченківський запасний підпільний райком КП(б)У припинив своє існування. 7 червня 1942 загинув секретар райкому М. Ухо. Після війни будинок двічі перебудовано. Первісне планування квартири не збереглося.

1975 на фасаді встановлено меморіальну дошку з сірого граніту (арх. Т. Трегубова).
Тепер у будинку — державна установа [209].