Будинок чотириповерховий, цегляний, споруджений 1966 для Інституту геофізики АН УРСР (тепер НАН України). Заклад засновано 1960 внаслідок об'єднання геофізичної лабораторії й магнітної станції Інституту геологічних наук АІІ УРСР, геофізичних відділів і станцій Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР та Сейсмічного сектора АН УРСР. З 1978 носить ім'я акад. АН УРСР С. Субботіна (до 1966 розміщувався на вул. Б. Хмельницького, 15).
У цьому будинку працювали: 1966— 88 Соллогуб Всеволод Борисович (1912—88) — геофізик, чл.-кор. АН УРСР (з 1967). В інституті — з 1960, у 1960— 72 — заступник директора інституту, одночасно очолював відділ сейсмометрії (до 1987), потім був радником при дирекції. 1962—74 — національний представник геофізичної комісії Карпато-Балканської геологічної асоціації. Відзначений Державними преміями УРСР (1984, 1989—посмертно), премією ім. В. Вернадського АН УРСР (1976). Основні праці присвячено проблемам вивчення глибинної будови Південно-Східної Європи, у т. ч. й території України, методом глибинного сейсмічного зондування, який з часом став провідним у комплексі геофізичних досліджень будови літосфери. Вперше встановив різке розчленування поверхні Мохоровичича, виявив кілька поверхонь «Мохо» різного віку, стародавні «корені» гір ранньопротерозойського віку в межах Українського щита, під Карпатами та Гірським Кримом.
Кабінет вченого містився на другому поверсі.
1966—76 — Субботін Серафим Іванович (1906—76) — геофізик, акад. АН УРСР (з 1961), заслужений діяч науки УРСР (з 1966), засновник і перший директор інституту (1960 -76). У 1963 76 — академік-секретар Відділення наук про Землю і Космос АН УРСР, голова Міжвідомчого геофізичного комітету при Президії АН УРСР. Відзначений Державними преміями УРСР (1972, 1984 — посмертно), премією ім. В. Вернадського АН УРСР (1976). Основні праці присвячено гравіметрії, вивченню глибинної будови земної кори і верхньої мантії України та Карпато- Балканського регіону, розробці нової теорії глибинних процесів і тектогенезу.
Кабінет і приймальня вченого містилися на другому поверсі, робочий кабінет — на четвертому (тепер кімната № 440).
1965 —96— Чекунов Анатолій Васильович (1932—96) — геолог-геофізик, акад. АН УРСР (з 1979), академік-секретар Відділення наук про Землю (1983—88). В інституті — з 1961, у 1973—76 — заступник директора закладу, 1976— 91 — директор, одночасно — завідувач відділу геологічних проблем глибинної геофізики. З 1993 — почесний директор. Досліджував глибинну будову та еволюцію земної кори, геотектоніку, питання геологічної інтерпретації геофізичних даних. Один з ініціаторів і керівників робіт з глибинного сейсмічного зондування в Україні.
Працював у кабінеті директора на другому поверсі, а також у кімнатах № 334, 402.
1981 на фасаді будинку на пошанування С. Субботіна встановлено меморіальну дошку — бронзовий бюст у круглій напівсфері (ск. М. Рапай, арх. А. Ігнащенко) [535].