Історія підприємства бере початок з 1857, коли на розі вулиць Ігорівської та Набережно-Хрещатицької було зведено перший триповерховий цегляний корпус млина купця А. Глезера (пізніше використовувався як приміщення контори; не зберігся). 1870 млин придбав родоначальник родини київських цукрозаводчиків-мільйонерів І. Бродський. Потім власником підприємства став його син Лаз. Бродський, за якого територія млина розширилася до Боричевого узвозу. 1888 по фронту вул. Набережно-Хрещатицької зведено новий чотириповерховий корпус млина, який через три роки згорів. 1892 Лаз. Бродський з групою підприємців заснував акціонерне «Товариство Київського парового борошномельного млина» (1904, після смерті засновника, Товариству присвоєно ім'я Лазаря Бродського). 1892-95 на розі вул. Набережно-Хрещатицької та Боричевого узвозу зведено п'ятиповерховий корпус млина, увінчаний вежкою, по фронту Боричевого узвозу — цегляний елеватор з трьома дерев'яними вежами. 1906 внаслідок пожежі елеватор згорів. Наступного року на тому самому місці за проектом інж. Ч. Волкенштейна за участю київського губернського інж. В. Безсмертного збудовано новий елеватор; того ж року — борошномельний цех. Останньою значною спорудою у комплексі стала дизель-моторна станція, зведена 1912 за проектом інж.О. Вербицького. 1920 значна частина будівель млина згоріла.

Млин товариства «Лазар Бродський» був найбільшим борошномельним підприємством у місті й одним з найбільших у країні. За даними на 1914-15, його річна продуктивність становила 3 млн. пудів. На млині працювало 185 осіб, були паровий і три дизельні двигуни загальною потужністю 1750 кінських сил. З боку сучасної вул. Ігорівської до території млина підходила спеціальна колія.

У молоді роки тут бував письменник Шолом-Алейхем, про що згадується у його незакінченому автобіографічному творі «З ярмарку». У конторі парового млина служив касиром поет Левін Ієгуда Лейб (псевд. — Ієгалел; 1844—1925), якого 1880 відвідував Шолом-Алейхем.

У липні 1903 біля млина Бродського було розстріляно царськими військами п'ятитисячну робітничу демонстрацію солідарності з пролетаріатом Баку і Одеси [898].