За розпорядженням митрополита Г. Кременецького по митрополії проводився збір коштів, 1778 споруджено нову одноповерхову цегляну бурсу, яка мала високий дах з заломом та фронтонами над бічними крилами, що було характерним для українського бароко. Будинок мав 13 камер (у двох містилася лікарня). Автор — арх. І. Григорович-Барський, Пізніше добудованоцегляну кухню. 1811 з ініціативи митрополита С. Олександрівського за проектом арх. А. Меленського надбудовано і реконструйовано у стилі класицизму. Під час пожежі 1811 бурса фактично не постраждала Будинок гуртожитку двоповерховий, цегляний, складається з трьох об'ємів — центрального і двох бічних. Висунуті на червону лінію забудови вулиці бічні крила утворюють курдонер перед центральним входом, який підкреслено портиком доричного ордера. В архітектурі споруди простежуються основні етапи її будівпицтйа. Першій поверх з невеликими, низько посадженими прямокутними вікнами й рустованими пілястрами відбиває, особливості первісної будівлі 18 ст. У Портику (закладений у серед. 19 ст.) та архітектурному оформленні бічних крил, де переважають горизонтальні членування, які позначені лінією цоколю, міжповерховою і підвіконними тягами, профільованим карнизом, яскраво виявилися особливості класицизму. Гладенькі тиньковані стіни прорізані прямокутними вікнами, увінчаними на другому поверсі класичними трикутними і горизонтальними сандриками, що спираються на кронштейни. Архаїчний характер внутрішнього планування виявляється у наявності суміжних приміщень, розташованих по один бік коридору (виник у серед. 17 ст.). В окремих кімнатах збереглися коробові склепіння, в інших перекриття плоскі. Після пожежі 1811 до трапезної бурси було переведено клас граматики, на другому поверсі в залі розміщено конґреґаційну церкву. Будинок бурси — перший студентський гуртожиток, зведений у Києві. У лікарні при бурсі деякий час працював штаб-лікар X. Бунге, батько міністра фінансів М. Бунге. Під час війни 1812 в будинку містилася військова аптека, яка залишалася тут до 1814. Після реорганізації Київської академії сюди переїхали її нижчі класи, з яких створено духовне училище, що залишалося тут до 1901. 1802-14 тут проживав Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790-1865) — поет, перекладач. 1824-30 в цьому будинку мешкав Гулак-Артемовський Семен Степанович (Артемовський; 1813-73) — композитор, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм», співак і драматичний актор. Навчався в Київському повітовому духовному училищі.

1901 училище переїхало до приміщення семінарії, що містилося в кол. Петро-Павлівському монастирі. У будинку бурси були: склад кахлів, чорнильна фабрика, склад борошна Нестле, приватні квартири, єврейська школа.

1972 на фасаді встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом С. Гулака-Артемовського (ск. Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко). Тепер тут Київський філіал Одеської державної морської академії.