Колона Магдебурзького права

Набережне шосе 8

Історична довідка:

Пам'ятник був поставлений на честь повернення місту в 1802 році Магдебурзького права, яке воно вперше дістало ще у XV столітті. Цю подію кияни святкували три дні ілюмінаціями й балами, а пізніше зібрали 10 тис. руб. на будівництво каплиці й пам'ятника з фонтаном. Автор пам'ятника — відомий київський архітектор Андрій Меленський. Цегляний павільйон над джерелом було освячено 15 серпня 1802 року.

Друга назва монументу — нижній пам'ятник святому Володимиру — пояснюються тим, що за легендою на цьому місці князь святий рівноапостольний князь Володимир хрестив дванадцятьох своїх синів. Із 1804 року митрополит Серапіон розпочав хресні ходи до пам'ятника з метою освячення води.

Поступово колона прийшла в аварійний стан, вода в джерелі була непридатна для вживання. У 1843–1849 хресні ходи не проводилися. Історик Микола Закревський писав: «Залишилася тільки самотня обірвана колона у пам'ять про вже не існуючі права».

У 1861 році було покладено початок відновленню пам'ятника — на гроші скрипаля М. Демиденка очистили колодязь. У 1863 році пам'ятник переведено у відомство Києво-Печерської лаври. Закревський залишив спогади про те, що в той час внизу басейну були розташовані сім лебедів, з рота в яких текла вода.

У 1867 році провели ремонт пам'ятника. У 1881 році Лавра офіційно відмовилася від володіння каплицею — через те, що вона розташована далеко від території самої Лаври. За рік монумент передали Подільській Хрестовоздвиженській церкві, у 1906 році — Братському монастирю. У 1912 року складено акт-огляд пам'ятника, огляд навколишньої території — пам'ятник знову перебував у аварійному стані. Попри це, путівники досі запрошували до нього туристів і паломників.

У 1914–1915 роках спорудили сходи, що з'єднали Олександрівський узвіз і набережну Дніпра.

Капітальний ремонт проводився у 1913 році під керівництвом Михайла Бобрусова, у 1963 році — Валентини Корнєєвої, у 1987 році — Ірини Малакової, Віталія Отченашка, Марії Кадомської.

У радянський час хрест з монумента було знято. Нині його відновлено.

Дата побудови

1802-1808

Охоронний номер

№260035-Н, №31

№ та дата рішення про взяття під охорону

1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 (пам’ятка архітектури) - охоронний №31

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 928 (пам’ятка історії) - охоронний №260035-Н

(Вхід з Володимирського узвозу і сходи від нього до колони є окремим об’єктом і мають свій охоронний №642-Кв)

Тип пам'ятки

Пам’ятка історії, Пам’ятка архітектури

Є наступні зміни на фасаді

Інше, знищено або зафарбовано один з історичних написів і частково зафарбовано інший, руйнується штукатурка

Інші меморіальні дошки

Текстовий опис стану пам'ятки

Стан самої колони задовільний, але є місця, де потріскана або відсутня штукатурка (див.фото). Також зафарбовано або знищено напис на колоні з боку Володимирського узвозу "Усердием Киевского гражданства за утверждения прав древнея сея столицы всеросийским императором Александром І 1802 года сентября 15 дня" - замість нього наклеєно маленький тризуб синього кольору, а у написі "Святому Владимиру, просветителю России" над вказаним зафарбовано слово "России" (в оригіналі - РОССІИ).

Відповідальний волонтер

Муравицький Олег Борисович

Дата створення

07.06.2016