За характером мурування та будівельних матеріалів (шиферні плити, цегла-плін- фа, цем'янковий розчин, уламки тинь- ку із залишками фресок), рештками гробниць і поховань в ямах пам'ятка датується 11 ст. О. Ставровський завершив розкопки і склав новий план церкви. Матеріали розкопок не збереглися. Певною мірою уявлення про храм дають малюнки худ. М. Сажина, на яких зображено залишки стін будівлі заввишки до 2 м. С. Вельмін дослідив фундаментні рови з дерев'яними субструкціями — лежнями на дні, склав генеральний план церкви, запропонував її реконструкцію. На його думку, церква була хрещатою, триапсидною, п'ятибанною будівлею, оточеною з трьох боків галереями. Наближену реконструкцію запропонував арх. Ю. Асєєв. Я. Боровський та І. Мовчан виявили і дослідили залишки фундаментного рову південно-західного кута церкви.

Матеріали досліджень зберігаються в Національному музеї історії України. [883].