Історична довідка:
Являла собою залишки центрального і двох бічних приміщень, стіни яких було вимурова но з плінфи на цем'янковому розчині. У центральному приміщенні підлога лежала на цегляних стовпцях, між якими проходили канали для гарячого повітря. М. Каргер інтерпретував будівлю як піч для випалу цегли-плінфи 11 - 12ст.; В. Богусевич, проаналізувавши матеріали розкопок, дійшов висновку, що це лазня митрополичого двору. Матеріали досліджень зберігаються в Національному заповіднику «Софія Київська» [876].
Текстовий опис стану пам'ятки
Фактично пам'ятка не існує. Зі слів екскурсовада Софії Київської: в приміщенні Будинку Митрополита на території Софії Київської є певні залишки пам'ятки, однак доступ до неї заборонений, екскурсії туди не проводяться. Кімната, в якій збереглись залишки знаходиться під сигналізацією.
