1880 ділянка належала міщанці П. Пастернак, з 1906 — І. Подгорському. 1881 на замовлення домовласниці П. Пастернак уздовж лінії забудови провулка, на межі із сусідньою садибою № 12 була побудована одноповерхова при цегляному брандмауері на цегляних стовпах фотографічна галерея (не збереглася); 1889 — наявний будинок за проектом арх. В. Ніколаєва. Будинок проектувався як триповерховий, односекційний, прив'язувався нижче за рельєфом поряд з галереєю. 1890 за цим же проектом вздовж межі із садибою № 16 споруджено дерев'яні служби (не збереглися). Імовірно, тоді ж було знесено галерею (перенесена у служби), на її місці прибудовано другу секцію. Очевидно, при здійсненні проекту будинок зведено чотириповерховим.

Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Г-подібний з проїздом на подвір'я, двосекційний з двома квартирами на поверсі. Перекриття залізобетонні.
Оформлений у цегляному стилі з використанням мотивів стилю неоренесанс. Кожна секція — з двома бічними декоративними розкріповками. Фасад розкреслений горизонтальними міжповерховими гуртами, верхній оторочений зубчиками. Міжвіконня четвертого поверху оздоблені пілястрами доричного ордера, які на другому і третьому по-верхах замінюються на лопатки, рустовані на другому поверсі, на третьому — четвертому оформлені зубчастими деталями та нішами, притаманними цегляному стилю. Вікна прямокутні, на четвертому поверсі — з напівциркульними перемичками, мають профільо-вані аркові лиштви з замковими каменями, обабіч — пілястри доричного ордера. Вікна другого і третього поверхів оформлені нішами, на розкріповках окантовані по верху низкою зубчиків. Підвіконня оздоблені нішами, на третьому поверсі — подвійними. Парадні входи влаштовано по осі розкріповок, акцентовано прямокутними, наближеними до квадратів фрамугами.
В інтер'єрі збереглися металеві огородження сходів. Ліплені карнизи й розетки на стелях, керамічні барельєфи камінів після капітального ремонту втрачені.
Має оригінально розплановане подвір'я, що включає невелику підвищену терасу на підпірній стіні зі сходами, які ведуть до дворового входу. Основний простір подвір'я заглиблений у вигляді амфітеатру та відокремлений від сусідніх садиб підпірними стінами й укосом.
Будинок формує абрис пров. Михайлівського, акцентуючи його поворот, є зразком середньоповерхової споруди, притаманної Києву кін. 19 ст.
1902—12 у цьому будинку проживав Рудченко Лука Якович (? — 1917) — статський радник, начальник третього відділення Київської казенної палати, член Київського губернського з квартирних податків присутствія. Тут зупинявся під час приїздів з Полтави до Києва його брат Панас Мирний (справж. — Рудченко Панас Якович; 1849—1920) — письменник, громадський і культурний діяч. Друкувався у київських альманахах і періодичних виданнях. Раніше Л. Рудченко мешкав на вул. Великій Житомирській, 4; 1912 переїхав на вул. Трьохсвятительську, 9 (будинок не зберігся).
Тепер на першому поверсі — торгове представництво ФРН в Україні [842].