На розі з вул. Хорива. У 1856 являв двоповерхову з верхнім дерев'яним ярусом будівлю в стилі пізнього класицизму. 1883 за проектом арх. А. Геккера добудований з боку вул. Межигірської. 1885 покрівля замінена на бляшану. На поч. 1990-х рр. проведено ремонтні роботи. Двоповерховий, перший поверх цегляний, другий дерев'яний, обкладений цеглою, пофарбований, у плані прямокутний. Перекриття дерев'яні, планування анфіладне. Внаслідок перебудови композиція фасаду стала асиметричною. Вхід перенесено в ліве крило (з боку вул. Межигірської). У пропорційній побудові асиметричних на сім і п'ять вікон фасадів простежується вплив класицизму. Вікна обох поверхів в пласких прямокутних нішах по одній осі з різними інтервалами, на другому поверсі прикрашені замковими каменями. Над нішами першого і на рівні підвіконь другого поверху йдуть гурти, що розкріповуються на пласких лопатках, якими підкреслено наріжжя будинку й відокремлено групи на два вікна та вхід з боку вул. Межигірської, оформлений у вигляді порталу: напів- циркульний сандрик значного виносу з профільованим архівольтом спирається на квадратні в плані колони.

Під вінцевим карнизом вузенька тяга розкріповується на лопатки і відбиває смугу з цегляним орнаментом, що імітує модульйони. В оздобленні другого поверху застосовано засоби цегляного стилю: поребрик у підвіконних нішах і в простінках, фасонна цегла, зубчики, сухарики.

Особняк є одним з небагатьох зразків житлової забудови Подолу серед. 19 ст.

У 1904—12 в будинку містилася редакція щомісячного педагогічного журналу «Церковно-приходская школа». Заснований у січні 1887, видавався при Київській єпархіальній училищній раді. Редактор, член ради Ігнатович Павло Якимович був власником цього будинку, де проживав в 1901—15 [783].